Всі “українські” політсили”, які зараз в унісон виють разом з кремлем проти Порошенка, взагалі-то можна зрозуміти: наступних 5 років України на чолі з Порошенко не переживе не тільки росія з путіним.Ці 5 років гарантовано не переживуть;
- тимошенко юля разом зі своєю родіною і кримінальним кланом;
- всі ці “коломойскі” разом із своїми собачатниками і шавками;
- регіонали разом зі всіма своїми клонами;
- теперішні популісти разом зі своїми дурними обіцянками та маніпуляціями;
- радикал-націоналісти разом з їхніми біснуватими недо-фюрерами;
- “чесні” злодії та державні злочинці, тому що рука правосуддя нарешті дотягнеться і до їх горлянок;
- разом з кремлем моментально згине ціла свора грантожерів-борців за все хороше і проти всього поганого;
- разом з путіним згине ціла армія миротворців-капітулянтів і ФСБешних агентів;
- і основне – разом з цим всім кодлом автоматично вимре з голоду ціла орава брехливих і продажних журнашлюх і медіаОПГ.
Відчуття близької загибелі і зникнення об’єднує всю цю срань в спільному пориві, злобі, ненависті та агресії проти єдиного українського кандидата в Президенти України.
Виктор ФедорончукКуда ведет Новый курс путинской подельницы?![]()
Я Новый курс не читала, вот НВ прочло, – и открылись бездны. Первым делом, конечно, парламентская республика. Да не простая!
1. Двухпалатный парламент. Верхняя палата типа Палаты лордов – неизбираемые пожизненные члены. Только там лорды, а нам предлагают неких “моральных авторитетов”. Как я понимаю, назначаемых по принципу “Бильдягу кричи!”.
2. Для нижней палаты план не хуже. «До того ж вибори до ВР відбуватимуться у два тури, щоб визначити одного переможця. Саме та політсила, яка виграє, отримає 51% місць у парламенті – 226 мандатів. І зможе сама з себе сформувати парламентську більшість». И сама из себя выдвинет канцлериню. Хехе.
Для воплощения этой красоты есть план А, план Б и план В.
План А. Тимошенко выигрывает президентские выборы.
«У цього плану вже є деталі: джерело НВ у Батьківщині розповіло, що Тимошенко розглядає кандидатуру Арсенія Яценюка на посаду прем’єра. Мовляв, той отримає посаду в обмін на фінансову допомогу в справі просування політреформи в редакції Тимошенко. А також додасть 80 голосів фракції свого Народного фронту в нинішньому скликанні ВР до 20 мандатів Батьківщини».
Кто-то спрашивал, почему молчит Яценюк, глядя на фокусы Авакова? Вот и ответ.
«План Б підготовлений на випадок програшу на президентських виборах. У такому випадку Тимошенко вкладає всі ресурси, фінансові та людські, в перемогу на парламентських виборах. І отримує працюючу більшість у новій Верховній Раді, яке призначає її прем’єр-міністром.
Цю посаду Леді Ю використовує для ініціації все того ж референдуму, який через нову Конституцію вручить Тимошенко-прем’єру небувалі політичні повноваження, запхавши президента на периферію системи влади».
Хорошо Портнов в Москве поработал. Масштабно. Не отнять.
Светлана СамборскаДумки наступні: багато хто з політиків-лобістів та керівників ФПГ різних таборів давно відкрито агітує за скасування посади Президента (додам логічне: для Москви у сьогоднішній ситуації Україна з подібною колективною безвідповідальністю – це був би взагалі найкращий подарунок), аби управління відбувалось через ручну ВРУ, і Зеленський ідеально підходить для реалізації ідеї – вважаю, він ще й максимально підіграє навмисною гіперболізацією тупості свого вже політичного персонажу у випадку перемоги.
Все, що сьогодні потрібно актору Коломойського – тримати закритим рот (з чим, як бачимо, поки що складності – то й же випадок зустрічі на вулиці з журналістом “Схем” по його серіальному іміджу сильно вдарив, наприклад) та озвучувати лише заготовлені тексти, аби до виборів втримувати в інформаційному просторі власної пастви статус видуманого “слуги народу”.
А вже після виборів у разі його перемоги йому не тільки скажуть побільше говорити та робити дурні, але й валитимуть його за всі дурості ті самі інформаційні площадки, які зараз його активно просувають, що дасть змогу цілому табору різноманітних лобістів пробивати буквально ліквідацію посади Президента або зведення її до декоративної ролі.
Якщо ж Зеленський не переможе на цих виборах, то його і далі вестимуть у ролі опозиціонера “на білому коні”, аби за ним провести у ВРУ якнайбільше Беніних тітуханів, відібравши голоси у подібних проектів, наприклад, Ахметова: у Ляшка та якоїсь модифікації регіоналів.
Богдан Карпенко![]()
Следите за руками друзья. Сейчас постараюсь объяснить на пальцах природу некоторых, якобы добрых, замыслов. Предупреждаю сразу, я военный недолік, а не политический аналитик. Так что если немного ошибусь в своих суждениях, то не судите строго.
Итак. Есть такое понятие – система сдержек и противовесов. Очень ярко данная политическая структура представлена в США. Разделение компетенций между органами государственной власти позволяет им контролировать друг друга, чтобы не сильно борзели. Законодательная, исполнительная и судебная власти в США разделены организационно и независимы друг от друга. Ведь каждая из властей обладает полномочиями, позволяющими ей контролировать и ограничивать другие власти. В итоге выходит так, что ни одна из них не имеет ни формального, ни фактического верховенства, что обеспечивает устойчивость конституционной системы США.
Вроде все понятно. Сила действия может быть равна силе противодействия. Система обкатана, и, значит, её можно брать на вооружение, что, собственно, Украина и сделала. С одной стороны есть Президент со своим чемоданом полномочий, а с другой Премьер-министр, за спиной которого восседает кабмин. И все это называется исполнительной властью. Причем акцентирую внимание медийных толстолобиков на том, что Президент НЕ НАЗНАЧАЕТ Премьер-министра. А в чьих это полномочих? Прааааавильно, детки. Их Величество Верховная Рада (Еще та кастрюля с пауками), тобто законодательная власть. Они могут проголосовать ЗА – и кандидатура будет утверждена. Могут проголосовать ПРОТИВ – и придется искать нову постать. Они могут не ходить на заседания, игнорить принятие важных для страны законов, при этом орать из каждой собачьей будки, как они любят Украину. Эти же депутаты в состоянии притащить в зал заседаний дымовую шашку, сумку с гранатами или семь часов ковыряться в носу, когда нужно срочно принять постановление о введении военного положения в стране. Да, цирк еще тот. В их полномочиях прокатить любой законопроект, поданный на рассмотрение Президентом Украины. И в тот же момент уже сам Президент может наложить вето на решение Верховной Рады.
Сложная система. Как одной так и другой стороне приходится постоянно метаться между каплями. Доказывать, убеждать, давить, наверное, даже покупать кого-то обещаниями. Политика, мать её. И она такая многранно-грязная не только у нас, а, наверное, везде.
И вот тут одна очень бедная, но безумно умная, тётенька решила пойти лошадью. Век воли не видать. Дескать, выберите меня (тобто её) в Президенты, и сразу же её новая команда с кривым дулом предложит стране новую Конституцию (чем старая не устраивает, понять не могу), где пост Президента будет упразднён. А вместо него будет посада, которая соберёт в себя все печенюшки. Канцлер. Нет, не так… «Политический канцлер – киборг. Мать драконов, коров и блокчейнов. Вторая после Лазаренко. Повелительница газовых труб». Да, примерно так будет звучать официальная должность.
А вот если заглянуть за кулисы тонно-километров лапши для ушей электората, то можно рассмотреть следующую картину. Канцлер так или иначе получает большинство в парламенте, и, как следствие, очень быстро происходит узурпация власти в руках одной жіночки. Ведь системе сдержек и противовесов уже, того, кирдык.
Да, да. Я в курсе, что в Германии есть пост канцлера, и они живут припеваючи. Вот только мы – не фатерлянд. Нам еще учиться и учиться. И нужно начать с простейшего – пользоваться урнами, думать головой и нести ответственность за свой политический выбор.
Алексей Петровза матеріалами Тверезо
