Посилання на всі частини дайджесту "Як в Україні ничегониделаеца" знаходяться тут (№№ 01-100) і
тут(№№ 101-передостання)
На Закарпатті завершено будівництво першої будівлі нового заводу по литтю пластмасиКомпанія «Flex Україна» організувала День відкритих дверей на заводі «Флекстронікс» в Мукачеві з нагоди завершення будівництва першої черги будівлі заводу по литтю пластмаси. Під час заходу гості мали можливість ознайомитися з діяльністю підприємства та було озвучено плани з розвитку.
Компанія «Flex» успішно працює на ринку України з 2000 року, а в Мукачеві – з 2012 року, повідомляє прес-служба Мукачівської міськради.
Це команда професіоналів, з більш ніж 200 тисяч працівників у цілому світі, не зупиняється перед жодними викликами та завжди готова до розробки інноваційних рішень, щоб максимально задовольнити вимоги замовників.
Володіючи величезним досвідом в багатьох галузях промисловості, «Flex Україна» надає підтримку провідним світовим брендам.
Наразі компанія працює у 30 країнах світу. І саме в Мукачеві компанія вкладає інвестиції в розвиток і розбудову підприємства. Завдяки збільшенню обсягів виробництва та новій черзі будівництва заводу близько 1000 краян отримали робоче місце.
Украина с начала маркетингового года экспортировала 23 миллиона тонн зерновыхС начала текущего маркетингового года Украина экспортировала 22,8 млн тонн зерновых культур. Такие данные
приводитДепартамент фитосанитарной безопасности, контроля в сфере семеноводства и рассадничества Госпотребслужбы.
"С начала текущего маркетингового года Украина экспортировала 22,8 млн тонн зерновых культур, в частности, 11,7 млн тонн пшеницы (в том числе продовольственной – 6,4 млн тонн, фуражной – 5,3 млн тонн), ячменя -3,8 млн тонн, кукурузы – 6,7 млн тонн", - говорится в сообщении.
За аналогичный период прошлого маркетингового года было экспортировано 25,2 млн тонн зерновых, в частности почти 12,3 млн тонн пшеницы (в том числе продовольственной – 7,3 млн тонн и фуражной пшеницы 5 млн тонн), ячменя – более 4,4 млн тонн, кукурузы – 8 млн тонн.
Также в рамках текущего маркетингового года было экспортировано почти 3,67 млн тонн масличных культур, в том числе: рапса – свыше 2 млн тонн, сои – более 1,6 млн тонн. По состоянию на аналогичную дату прошлого года экспорт масличных составил почти 2,48 млн тонн (в том числе рапса – 0,9 млн тонн, сои – 1,5 млн тонн).
Україна розширює експорт своєї продукції до ІракуНовий діловий рік у ТПП України розпочався українсько-іракським бізнес-форумом. У рамках заходу Україну відвідала численна делегація підприємців-трейдерів із Багдаду й інших регіонів Іраку.
За його результатами задля перспектив розвитку бізнесу в Україні й Іраку укладено низку взаємовигідних торговельних контрактів, повідомляє прес-служба ТПП України.
Показником успішності таких зустрічей завжди є підписані контракти. Наразі існує великий потенціал українсько-іракського співробітництва в різних галузях. Обом країнам є що запропонувати одна одній, – сказав перший віце-президент ТПП України Михайло Непран. Захід відбувся за підтримки представника ТПП України в Іраку Олексія Солоненка.
У форумі взяли участь представники іракських компаній, які готові закуповувати в Україні продукти харчування (кондитерські вироби, халяльну яловичину та м’ясо птиці, дієтичні продукти), сільськогосподарську, косметичну та парфумерну продукцію, медикаменти та медичне обладнання, будівельні матеріали, деревину та двері, мінеральні добрива, чорні метали, електроніку, жіночий одяг і спортивні товари, автомобільні масла та запчастини.
B2B-перемовини показали, що Україна має багато цікавих пропозицій для іракських бізнесменів. Розширення партнерських відносин із Іраком – чудова можливість диверсифікації ринків збуту для України, – сказав заступник директора дирекції міжнародного співробітництва ТПП України Геннадій Болдир.
На сьогодні в українському експорті до Іраку три основні товарні позиції – металопродукція, масличні культури та продукція м’ясопереробної промисловості.
Впевнений, ми йдемо у вірному напрямку і невдовзі Ірак та Україна розширять експорт продукції та збільшать товарообіг, – сказав голова іракської делегації Соран Хамад Рашид.
Украина - вторая по объемам поставок сливочного масла в ЕСПо итогам 2017 года Украина оказалась на втором месте, после Новой Зеландии, по объемам поставок в ЕС сливочного масла.
Об этом написала заместитель министра экономического развития и торговли - торговый представитель Украины Наталья Микольская на своей странице в
Facebook.
"Украина в очередной раз подтвердила существующий status quo как надежного и важного игрока на аграрном рынке Евросоюза. Свидетельством этого являются успехи наших экспортеров, прежде всего - поставщиков молочной продукции. Украина оказалась на втором месте, после Новой Зеландии, по объемам поставок в ЕС сливочного масла. В январе– ноябре 2017 года в ЕС было ввезено 2,3 тыс. тонн соответствующей продукции, при этом годовые объемы поставок по сравнению с 2016 годом увеличены почти в семь раз", - отметила чиновник. По словам Мыкольськой, схожие тенденции фиксируются и на глобальном рынке.
"По данным наших коллег из США, в январе – октябре 2017 года Украина – восьмая в мире по объемам экспорта масла с общим объемом 20,8 тыс. тонн и годовым ростом в три раза", - сообщила она.
По итогам 2017 года, Украина уже традиционно занимает первые места в поставках зерна в ЕС.
По данным Европейской комиссии, в первую неделю 2018 года европейские импортеры получили лицензии на поставки с Украины 1 млн тонн пшеницы и изделий из нее, а также 1,1 млн тонн кукурузы и изделий из нее.
Производителям запретят "прятать" состав продуктов за мелким шрифтомПроизводителям запретят печатать информацию о составе продуктов шрифтом, который трудно прочитать. Об этом
сообщилпредседатель Госпродпотребслужбы Владимир Лапа.
«Действует система стандартов, регулирования, но что происходит на практике? Производитель может производить менее качественную продукцию и сбывать по более низкой цене, или более качественную продавать дороже. Но когда потребитель приходит в магазин и пытается прочитать состав продукта, определить его качество, это не всегда удается. У меня неплохое зрение, но и я иногда не могу разобрать", - сказал он.
По словам Лапы, в ближайшее время будет создана рабочая группа при Аграрном комитете Верховной Рады по наработке законопроекта об информировании потребителей о свойствах пищевых продуктов. Он подчеркнул, что законопроект об информировании очень важен с точки зрения корректного отношения к потребителю.
"Для безопасности продуктов важный вопрос не формального наличия стандартов, а их соблюдение», - подчеркнул председатель Госпродпотребслужбы.
Он также сообщил, что сейчас Госпродпотребслужба работает над разработкой и сопровождением ряда законопроектов, принятие которых позволит сформировать адаптированную к требованиям Европейского Союза законодательную базу.
К категории важных проектов Лапа отнес законопроект «О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины о повышении мер по биологической безопасности и сохранению животноводства в Украине», который как раз регулирует большинство вопросов. На данный момент он уже согласован с большинством органов центральной исполнительной власти. В частности, документ уже согласовала Государственная регуляторная служба.
«Сейчас мы готовим этот законопроект на рассмотрение Кабинета Министров», - сообщил председатель Госпродпотребслужбы.
Параллельно, по его словам, ведется работа над адаптацией законодательства к требованиям законов Евросоюза. Уже принят закон о безопасности и отдельных показателях качества пищевых продуктов, требующий внедрения HACCP (Hazard Analysis and Critical Control Points).
Также в этом году принят закон «О государственном контроле, осуществляемом с целью проверки соответствия законодательству о безопасности и качестве пищевых продуктов и кормов, здоровья и благополучия животных», большинство норм которого вступают в силу с апреля 2018 года. До этого момента, подчеркнул Лапа, нужно разработать еще ряд подзаконных актов.
Далее на повестке дня - законопроект «О безопасности и гигиене кормов» (№2845), а также работа над новой редакцией закона о ветеринарной медицине.
«Если качественно подготовить все эти документы, я буду ждать одобрения в текущем году. Фактически, это сформирует адаптированную к требованиям ЕС законодательную базу», - подытожил он.
Експорт рослинних олій і олійних шротів через морпорти збільшився на 27%З морських портів України за підсумками 2017 року було відвантажено на експорт 7,759 млн тонн рослинних олій і олійних шротів, що на 27% перевищило аналогічний показник роком раніше, повідомляє
AgroPortal.
Зокрема, відвантаження соняшникової олії за підсумками 2017 року зросли на 23% – з 4,073 млн тонн до 5,006 млн тонн. У той же час експорт соєвої та рапсової олії знизився – відповідно, на 73% (до 10 тис. тонн) і 39 % (до 15 тис. тонн). Серед шротів найбільше зростання обсягів експорту спостерігався по ріпакової шроту – з 13 тис. тонн у 2016 році до 104 тис. тонн у 2017 році.
Лідируючі позиції по підсумковим обсягами перевалки олії і шротів у 2017 році розподілилися наступним чином: перше місце – компанія «Евері» (1,298 млн тонн), друге – компанія Risoil (982 тис. тонн), третє – Херсонський МТП (846 тис. тонн) .
Найбільший обсяг української соняшникової олії в 2017 році імпортувала Індія – 1,946 млн. тонн. Далі йдуть Іспанія (510 тис. тонн) і Нідерланди (435 тис. тонн).
Ключовим імпортером української соняшникової шроту у 2017 році була Франція (449 тис. тонн), ріпакової – Нідерланди (65 тис. тонн), соєвого – Грузія (23 тис. тонн).
Украинская тендерная площадка SmartTender.biz. может заработать и в других странахУкраинская тендерная площадка SmartTender.biz. может в ближайшие пять лет появиться в других странах. Первый контракт уже был подписан с Беларусью. Об этом на пресс-конференции в
Укринформесказал руководитель тендерной площадки SmartTender.biz. Антон Припиченко.
"В наших планах на ближайшие 5 лет - вывод украинского продукта на зарубежные рынки. У нас есть первые результаты, в 2016 году мы заключили 1 договор с Беларусью. Система успешно проработала целый год. Конкуренция такая же высокая, как в Украине", - отметил Припиченко.
По его словам, сейчас ведется работа с рядом других стран. Для этого необходимо не просто перевести продукт на другой язык, но и изучить особенности бизнеса в той или иной стране.
"Кроме того, в 2018 году мы начнем интеграцию закупочной системы и системы для ведения бухгалтерского учета", - добавил Припиченко.
На що витратить Україна 38 млрд гривень, виділених на розвиток територій у 2018 роціНа розвиток територій у 2018 році з Державного бюджету планують направити 37,8 млрд грн
Всього у програмі передбачено фінансування 27 пунктів. У сфері соціально-економічній кошти розподілилися так:
*Субвенція на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій – 5 млрд грн.
*Субвенція на реалізацію заходів, спрямованих на розвиток системи охорони здоров’я у сільській місцевості – 1 млрд грн.
*Державна підтримка будівництва (придбання) доступного житла – 100 млн грн
*Підтримка регіональної політики – 449,5 млн грн.
*Фонд енергоефективності – 1,6 млрд грн.
*Фінансова підтримка Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву – 6,85 млн грн
*Реалізація Загальнодержавної цільової програми «Питна вода України» – 200млн грн.
*Впровадження та координація заходів проекту розвитку міської інфраструктури, заходів в секторі централізованого теплопостачання України – 88,9 млн грн.
*Реалізація надзвичайної кредитної програми для відновлення України – 50 млн грн.
*Реалізація Державної цільової економічної програми енергоефективності – 400 млн грн.
У рамках розвитку культури та спорту передбачено виділення
370 млн грнна будівництво футбольних полів зі штучним покриттям в регіонах України, а субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на будівництво чи реконструкцію палаців спорту становитиме
150 млн грн. Крім того на підтримку та розвиток петриківського розпису передбачено 5 млн грн, а на розвиток української пісні –
15 млн грн.
На розвиток сільських населених пунктів буде витрачено майже
6,5 млрд грн. Найбільше буде витрачено на Державну підтримку галузі тваринництва –
4 млрд грн. Фінансова підтримка розвитку фермерських господарств становитиме
1 млрд грн, а Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників –
945 млн грн. На Державну підтримку розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними виділять
300 млн грн. Першочергове забезпечення сільських населених пунктів централізованим водопостачанням отримає
125 млн грн. Решту витратять на Фінансову підтримку заходів в агропромисловому комплексі шляхом здешевлення кредитів, підвищення кваліфікації фахівців агропромислового комплексу, фінансову підтримку заходів в агропромисловому комплексі.
Щодо екології, то Державна підтримка заходів, спрямованих на зменшення обсягів викидів парникових газів, у тому числі на утеплення приміщень закладів соціального забезпечення, розвиток міжнародного співробітництва з питань зміни клімату витратять
1 млрд грн. Також бюджетом передбачено
34 млн грну якості субвенцій на здійснення заходів щодо підтримки територій, що зазнали негативного впливу внаслідок збройного конфлікту на сході України.
Фильм о Васыле Слипаке выходит в украинский прокатЗавершено производство документального фильма о погибшем в АТО оперном певце Васыле Слипаке "МИФ". Лента выйдет в украинский прокат 8 февраля. Об этом сообщает
пресс-службаГоскино.
"Компания "ФОР-ПОСТ" представила Госкино готовую документальную ленту "МИФ" о жизни и смерти Васыля Слипака, который был украинским оперным певцом с мировым именем и уникальным голосом. Он погиб в ходе боевых действий на востоке Украины в рядах добровольцев. Режиссеры картины - Леонид Кантер и Иван Ясний, продюсеры - Екатерина Мизина и Александр Дриз. В фильме сочетаются документальные кадры и анимация, которую создал украинский карикатурист Юрий Журавель. В широкий кинотеатральный прокат в Украине "МИФ" выйдет 8 февраля. В рамках промотура съемочная группа посетит 19 украинских городов", - говорится в сообщении.
Как отмечается, съемки ленты проходили с августа 2016 по апрель 2017 года в Париже, Львове и на фронте (Светлодарская дуга).
Проект "МИФ" стал одним из победителей десятого конкурсного отбора Госкино. Сумма государственной финансовой поддержки этого фильма - 620 тыс. грн при общей стоимости производства 1 млн 577 тыс. 282 грн.
Как сообщалось, украинский оперный певец Васыль Слипак был солистом в Парижской национальной опере. С началом Революции достоинства возглавил волонтерское движение и координировал во Франции акции в поддержку Украины.
С 2015 года воевал на Донбассе. Погиб 29 июня 2016 года от пули снайпера вблизи Луганского Бахмутского района Донецкой области. Похоронили Слипака на Аллее героев Лычаковского кладбища во Львове.
30 июня 2016 года Слипак был награжден орденом "За мужество" I степени (посмертно) - за личное мужество, проявленное в защите государственного суверенитета и территориальной целостности Украины, самоотверженное служение Украинскому народу.
В феврале 2017 года президент Петро Порошенко посмертно присвоил Слипаку звание Героя Украины.
Обсяг торгів на “Українській біржі” зріс у 3,4 разиУ грудні 2017 року загальний обсяг торгів цінними паперами на “Українській біржі” збільшився на 243,12% в порівнянні з листопадом 3 2 072 млн до 7 112 млн гривень. При цьому загальна кількість угод, укладених на “Українській біржі” в грудні зменшилася в порівнянні з листопадом на 17,30% до 7 737, а обсяг торгів на терміновому ринку зменшився на 30,02% в порівнянні з листопадом, передає
StockWorld.
За ф’ючерсом євро – долар США було укладено 346 угод на загальну суму 60 млн гривень, або 1 863 контракту. За ф’ючерсним контрактом на курс долар США – українська гривня була укладена 30 угод на загальну суму 12 млн гривень, або 453 контракту. За ф’ючерсним контрактом на курс фунт стерлінгів – долар США було укладено 65 угод на загальну суму 35 млн гривень, або 964 контракту.
Обсяг торгів цінними паперами в грудні склав 6 538 млн. гривень, що на 421,69% більше, ніж в листопаді. Крім того у грудні індекс українських акцій, що розраховується “Українською біржею” зріс на 6,08% з 1 284,93 до 1 363,04 пунктів.
Волынский город вошел в международный туристический маршрутГород Владимир-Волынский на Волыне стал частью восьмидневного автобусного тура "Непознанные жемчужины Галичины и города-партнеры Цвикау" одной из немецких туристических фирм. Об этом сообщил первый заместитель городского головы Владимира-Волынского Ярослав Матвийчук на своей странице в
Facebook.
"Есть приятная новость - одна из известных немецких туристических фирм "Братьев Ляйстнер" включила посещение нашего древнего города в маршрут автобусного тура. Посещение Владимира-Волынского запланировано на 5 день восьмидневного тура "Непознанные жемчужины Галичины и города-партнеры Цвикау" (Цвикау – Краков – Бреслау – Львов – Владимир-Волынский) стоимостью 789 евро. Часть из этих средств будет потрачена на питание и экскурсии в нашем городе", - отметил Матвийчук.
В горсовете надеются, что вскоре сформируется первая туристическая группа, и это станет серьезным толчком к развитию местного туризма.
Договоренности о включении Владимир-Волынского в международный туристический маршрут достигли представители украинской делегации во время рабочего визита в немецкий Цвикау.
Цвикау - немецкий город-побратим Владимира-Волынского. Соответствующее соглашение было подписано около 5 лет назад. Города-партнёры развивают сотрудничество в таких сферах, как городская демократия и самоуправление, культура, спорт и туризм, образование, защита здоровья и социальное обеспечение, детские дома, промышленность, торговля, транспорт, в организации мероприятий, выставок и ярмарок.
Контейнерний потяг “Вікінг” між Україною та Литвою у 2017 році збільшив вантажопотік на 97%Контейнерний потяг "Вікінг" Фото: delfi.ltВ минулому році збільшилась торгівля між Україною та Литвою, так контейнерний потяг “Вікінг” у 2017 році перевіз більше 1 млн тонн вантажів, передає
ЦТС.
Ці показники перевищили роком раніше на 97%. В основному “Вікінг” перевозить будівельні матеріали, одяг, рибу, автомобільні деталі, полімери, папер, різноманітну сировину та алкоголь.
Проект “Вікінг” існує з 2003 року як спільний проект залізниць України, Литви та Білорусі. На початку свого створення він створювався для залізничного сполучення між Чорноморськими портами в Україні та Клайпедським портом у Литві. Пізніше до цього проекту до-єднались й інші причорноморські держави.
Артемсоль начала выпуск очищенной пищевой продукцииГосударственное соледобывающее предприятие «Артемсоль» начало производство очищенной пищевой соли, которая будет идти как на экспорт, так и на внутренний рынок. Об этом
сообщаетпресс-служба предприятия.
«Сегодня мы начали производство соли высшего сорта в современной упаковке с сохранением традиционного внешнего вида пачки. Реализация этого проекта позволит нам улучшить качество продукции, увеличить присутствие ГП «Артемсоль» на экспортных рынках и создать новые рабочие места», - отметила руководитель предприятия Виктория Луценко.
Технические специалисты предприятия отметили, что для получения соли высшего сорта по ДСТУ 3583:2015, в существующую технологию был интегрирован процесс фотосепарации, который позволил устранить из каменной соли темные включения природного происхождения (ангидриды). В результате соль получила более привлекательный внешний вид, а также в ней увеличилось содержание NaCl до 99%.
Отмечается, что в этот же день выпуск очищенной пищевой соли был запущен на двух рудниках предприятия одновременно. На участке рудника №1,3 новая пищевая продукция расфасовывается в картонную пачку и полиэтиленовый пакет массой 1 килограмм. На участке рудника №4 проходит не только дополнительная очистка соли, но и расфасовка ее в пачки нового образца весом 0,5 и 1 кг. Эта упаковка более красочная, удобная в использовании, продукция в ней не просыпается и не слеживается. Пищевая соль после дополнительной очистки и качественной упаковки соответствует европейским нормам качества.
"Программа по реконструкции и модернизации всех рудников была начата на предприятии в 2016 году. Основные инвестиции в закупку импортного высокотехнологичного оборудования составили 23,5 миллиона гривень. Системы для очистки и фасовки соли были закуплены через электронную систему Prozorro, что позволило выбрать лучшее оборудование по приемлемой цене. По предварительным расчетам, вложенные инвестиции в данный проект окупятся уже через 1,5 года", - акцентировали в ГП "Артемсоль".
Соледобывающее предприятие планирует продолжить техническое переоснащение рудников и перейти к выпуску очищенной соли на всех производственных линиях.
У Києві презентували першу українську антологію дитячих п’єсУ Києві, у Центрі театрального мистецтва імені Леся Курбаса, презентували першу за роки незалежності України антологію п’єс для дітей та підлітків "Драмовичок".
“Дуже важливо, щоб дитина пізнала світ драматургії мовою, яка їй близька, тоді вона його полюбить”, - наголосила куратор драматургічних проектів Центру Неда Неждана під час презентації.
Вона зазначила, що до антології увійшло 20 різних за жанром і стилістикою п’єс, химерні світи яких охоплюють широку палітру сюжетів та образів, серед яких: історичні, сучасні, фантастичні, позачасові. Збірка включає драматургію для малої сцени і для великої, мюзикли та п’єси для лялькового театру. Є твори, які неодноразово ставилися в Україні та за її межами, а є ті, що лише чекають на світло рампи.
Антологію поділено для зручності на три частини: «Драмовенятко» – для найменших, «Драмовичок» – для молодших школярів, а також «Драмовик» – для підлітків. За словами Неждани, всі п'єси настільки цікаві і різнопланові, що виокремити з них, як найкращу, якусь одну просто неможливо. Водночас її дуже потішило гарне наповнення роздіду «Драмовик», оскільки підлітки – “порожня ніша”, бо репертуару для цієї вікової категорії майже немає, а це важливий для сприйняття драми вік.
Один з упорядників антології Олег Миколайчук, додав, що, зараз не відбувається жодної підтримки сучасної драми від держави, попри це збірки видаються переважно за кошти спонсорів. І Центр театрального мистецтва імені Леся Курбаса не збирається зупиняти свою роботу у цьому напрямку, вже є дуже багато планів, “фактично ми зараз перетворились на видавничий драматургічний центр”, - сказав він.
До книги увійшли п’єси І.Андрусяка, А.Багряної, Я.Верещака, А.Вишневського, О.Вітра, О.Вратарьова, О.Гавроша, О.Гончарова, Н.Гузєєвої, Б.Жолдака, С.Лелюх, Б.Мельничука, О.Миколайчука, Н.Нежданої, В.Нестайка, Н.Симчич.
Автор і упорядник проекту – Надія Мірошниченко, співупорядники Ярослав Верещак і Олег Миколайчук, співробітники відділу драматургічних проектів НЦТМ імені Леся Курбаса. Редактор – Надія Симчич. Художнє оформлення Маркіяна Мірошниченка. Це спільний проект Центру Курбаса і видавництва «Світ знань».
Децентрализация: Солнечные панели экономят средства школе на ДнепропетровщинеНа Днепропетровщине на крыше опорной школы Божедаровской ОТГ установлены 16 солнечных панелей, которые подают учебному заведению постоянный электрический ток мощностью 4 кВт в час. Об этом сообщили в
пресс-службеДнепропетровской ОГА.
«По периметру школы освещения практически не было. Теперь можем себе это позволить. К тому же, солнечные батареи дадут нам возможность сэкономить средства и направить их на закупку новой мебели и оборудования», – рассказала директор школы Ирина Василик.
Как отметил председатель Божедаровской громады Владимир Дерк, этот проект – результат успешной децентрализации. Благодаря ей получили на места больше средств и знают, как ими лучше распоряжаться. После объединения прошел год, за это время чинили дороги, освещали улицы, ремонтировали больницы, а также приводили в порядок опорную школу. Начали менять окна, отопление, а на остаток средств купили солнечную электростанцию.
Теперь фотомодули генерируют электроэнергию для освещения двора школы. Вскоре они будут подавать электрику на спортзал, камеры видеонаблюдения и систему пожарной сигнализации.
Построили солнечную электростанцию за средства областного бюджета. Комплект солнечных модулей стоил почти 200 тысяч гривень, на них использовали просветительскую субвенцию для ОТГ на улучшение условий образования и на установление энергосберегающих технологий. В школе подсчитали, что солнечная электростанция окупится им почти за шесть лет. Однако ориентировочный срок службы оборудования в пять раз превышает срок возвращения инвестиций.
Гарантия на новую солнечную электростанцию - 10 лет.
В опорной школе Божедаровки учится свыше 400 детей, часть из которых подвозят из четырех окружающих сел. Божедаровская громада была образована в декабре 2016 года. Она объединила почти 6 тысяч жителей Криничанского района.
В Україні налагодили виробництво легкого гелікоптера вітчизняної розробки SL-231 ScoutФото: Зроблено в УкраїніНТК «Горизонт» представила загалу легкі гелікоптери власної розробки SL-231 Scout, передає
Zaxid.net. Два гелікоптери вже незабаром надійдуть замовнику.
Гелікоптер розроблений ТОВ КБ «Горизонт-12» відповідно до міжнародних стандартів АП-27 (FAR-27). Розробку вертольоту почали в 2012 році. Перший прототип представили на IX Міжнародному авіаційно-космічному салоні Авіасвіт-XXI в Києві. Перший льотний екземпляр зібрали в 2014 році і випробували у січні 2015 року.
Згідно з доступною інформацією, гелікоптер має одногвинтову схему з трилопасним несучим гвинтом. Рульовий гвинт дволопасний. Безпустотна конструкція лопастей несучого гвинта забезпечує кращі механічні властивості лопасті і дозволяє уникнути накопичення вологи всередині лопастей, що відкриває можливість експлуатації SL-231 в країнах з вологим кліматом. Каркас вертольота – це клепана конструкція з дюралюмінієвого сплаву.
На офіційному сайті виробника зявлено, що модель данного гелікоптера коштує $195 тисяч.
Український фермер вирощує оленів що б використовувати роги для фармакологіїНа Закарпатті діє єдина в Україні ферма з розведення оленів де мешкають плямисті олені.
Оленячий бізнес нині – не надто прибуткова справа, стверджує Михайло Бугаш, керівник фермерського господарства «Агромрія» (Закарпатська область) – єдиного постачальника оленячих рогів до тернопільської компанії «Тернофарм», вітчизняного виробника «Пантокрину», повідомляє
AgroTimes.
Нині чисельність далекосхідних плямистих оленів у господарстві зросла до 300 голів, а може, й більше, адже точно тварин порахувати неможливо.
Багато рогів наявне поголів’я не дає: з 300 особин половина – безрогі самочки, – пояснив Михайло Бугаш. – Крім того, самцям віком від 1 до 3 років роги не пиляють. От і виходить, що прибуток дає тільки 30% стада.
Він також зауважив, що ціни на корми зростають, а стабільної ціни на панти (незакостенілі оленячі роги, які є сировиною для «Пантокрину») фабрика не виставляє.
Оленячі роги – єдиний продукт, заради якого на фермі розводять оленів, стверджує Михайло Бугаш. Хутро для реалізації непридатне: волоски трубчасті, легко ламаються. Можна вичиняти шкіру, але робота надто дорога. Спилювати панти в оленя можна тоді, коли йому виповниться чотири роки – вік зрілості.
Роги в оленя ростуть тільки 2,5 місяці. Причому швидкість росту залежить від погоди й годівлі: тепло, нормальна годівля – швидко ростуть, холодно – взагалі перестають рости, – зазначив Михайло Бугаш. – Костеніють дуже швидко: можуть за два-три дні, і то вже брак.
Допоміжний вид діяльності для оленячої ферми – туристичний напрямок. Хоча спеціально ним не опікуються, реклами не дають.
Щодо подальших планів Михайло Бугаш висловився, що добре було б стадо нарощувати. А от будувати на території ферми туристичний комплекс вирішив однозначно.
Украинский "Руслан" стал героем американского сериала Mega MachinesУкраинский самолет-гигант "Руслан" стал главным героем серии американского научно-популярного сериала "Mega Machines: The world's Strongest Plane". Об этом
сообщаетпресс-служба "Авиалиний Антонова".
"В новом выпуске Mega Machines: The world's Strongest Plane главным героем стал Ан124-100 "Руслан", который является крупнейшим из транспортных самолетов, изготавливаемых серийно. В частности, создатели программы были поражены возможностью "Руслана" перевезти три вертолета Apache", - говорится в сообщении.
Съемки фильма проходили на самолетах, эксплуатируемых "Авиалиниями Антонова".
Нікопольський завод феросплавів за підсумками 2017 року збільшив випуск продукції на 2,1%Нікопольський завод феросплавів (НЗФ, Дніпропетровська обл.) за підсумками 2017 року збільшив випуск продукції на 2,1% в порівнянні з 2016 роком – до 761,93 тис. тон, повідомляє
Fixygen.
За вказаний період НЗФ скоротив випуск силікомарганцю на 0,2% – до 687,07 тис. тон, але наростив феромарганцю – на 27,7%, до 73,45 тис. тон. Крім того, завод випустив 1,41 тис. тон інших феросплавів, тоді як в 2016 році їх не виробляв.
Як повідомлялося, НЗФ у 2016 році збільшив випуск продукції на 24,1% в порівнянні з 2015 роком – до 746,1 тис. тонн. При цьому наростив випуск силікомарганцю на 20,5% – до 688,57 тис. тон, феромарганцю – на 93,1%, до 57,54 тис. тон.
НЗФ – найбільше в Україні підприємство з виробництва сіліко- і феромарганцю. Використовує імпортну та вітчизняну сировину для виробництва феросплавів.
Продовження не забариться.Добірка за допомогою ресурсівНаціональний Промисловий Портал, Укрінформ, Зроблено в Україні, прес-служб органів влади, підприємств, читачів та інш.*****Допомога антимосковському українському блогу (за бажанням) /Помощь блогу (при желании и наличии средств):Реквизиты: карта “ПриватБанк” №
5168 7422 0772 0016