Quantcast
Channel: Вільно та Чесно про Головне
Viewing all articles
Browse latest Browse all 41163

Книга про український Київ, яку відмовлялись друкувати

0
0
В кожного є свій Київ… Краєзнавець Михайло Кальницький випустив книгу «Еврейские адреса Киева» (видавництво «Дух і літера»). Це ж видавництво дало світ і путівнику «Polskie adresy Kijowa». А ось історик Ігор Гирич віддає перевагу Києву українському.

1
Фото: prostir.museum

Саме так вчений відповідав на закиди деяких науковців, що його нова книга про столицю України «Київ – люди і будинки», мовляв, надто заполітизована… Скоріше, навпаки український Київ XIX-XX століття недостатньо вивчається науковими колами, переконаний дослідник. Ніде правди діти, але до 1917 року наше місто сприймалося як російське, навіть, як третя столиця Росії – після Петербургу і Москви, розповів Ігор під час презентації своєї книги у Музеї історії Києва.Та й зараз цьому питанню мало надається уваги: серед чисельних екскурсій по місту майже немає таких, що б розповідали про суто українські місця. Але ж у кількамільйонному мегаполісі й досі зберігаються чисельні пам’ятки, що свідчать про становлення нашої держави 1917-1921 років. Це не тільки установи й площі, де відбувалися акції визвольної боротьби, а й будинки, в яких мешкали фундатори, засновники, очільники чи просто видатні культурні діячі, котрі шанували рідне мистецтво і культуру, більш того, творили її самі, передає Культура.

Де жив Міхновський, де Липинський, чому досі не увічнена пам'ять видатного мецената Євгена Чикаленка, підняв питання на презентації Гирич. Зокрема, на місці будинку Чикаленка по вулиці Саксаганського, 56 постала 16-поверхова панелька, але ж поряд є місце, де можна було створити музей, присвячений видатному філантропу. Немає навіть меморіальної дошки автору знаменитого виразу «Мало любити Україну до глибини серця, спробуйте її любити до глибини власної кишені!». Сумно, констатував історик.

Будинок одного з фундаторів української історіографії зламали не царські намісники, що погрожували знести цей «розсадник українства», а значно пізніші покоління, які вважали себе українцями. Символічно, що напроти колишньої садиби університетського професора нині розташувалася модернова будівля Конституційного Суду. Суд є, а хоч якогось спогаду про людину, що сприяла становленню України (і того ж самого Суду) – немає.

2До речі, свій авторський труд Гирич хотів назвати «Український Київ», але усі без винятку видавництва відмовлялися друкувати твір за такою назвою. Книга чекала на друк 6 років, тож у деяких моментах трохи застаріла, адже часи сильно змінилися, визнав історик. У «Київ – люди і будинки» увійшло лише 2/3 того, що хотів сказати науковець, але навіть це – досить вагома авторська робота з 432 сторінок, в якій чимало місця надається розповідям про діячів, пов’язаних саме з українською історією. Для мене головне не будинки, а люди, котрі там жили - гуманітарії, історики, культурні діячі, підкреслив автор. Також він додав, що його видання - не так путівник, як культурологічне есе.

Viewing all articles
Browse latest Browse all 41163

Latest Images

Trending Articles





Latest Images