Когда 8 декабря в Одессу прибыли составы с РСЗО «Ураган», вполне ожидаемой была истерика от представителей местного сепаратистского стана. Но данный бедлам имел свое непосредственное распространение и на близлежащую республику, не признанную в мире ни одной цивилизованной страной – Приднестровье.



Как только РСЗО отправились в путь по дорогам Одессы и стали попадать в камеры любителей поснимать на смартфоны, то тут же на видеохостинге появились выкладываемые видео с недвусмысленными названиями. К примеру, известный сепаратистский канал “News Front” опубликовал одно из подобных видео под названием «Колонна техники ВСУ после визита Байдена выдвинулась в сторону Приднестровья», тем самым, намекая на угрозу непризнанной республике со стороны ВСУ.

Вместе с тем, тема Байдена и ЦУ – направиться на завоевание Приднестровья - сразу же стала активно мусироваться в информационной среде, как сепаратистки настроенных информационных ресурсов одесской области, так и в самом ПМР. В частности, ради такого кипиша из забытья вышел даже известный в Одессе кремлевский пропагандист, нынче находящийся в бегах – Юрий Селиванов, эмоционально поддержавший взятые из ниоткуда домыслы.

Масла в огонь добавили еще и учения "PLATINUM LYNX 16.2", проводимые на востоке Румынии, и в которых принимают участие ВС Румынии, Молдовы и США. Три заклятых врага среднестатистического приднестровца предпенсионного и пенсионного возрастов собрались вместе и задумывают недоброе! Так еще и хунта «Ураганы» стягивает – ну просто праздник для адепта «русского мира»!

Подобного ажиотажа вокруг Приднестровья не было с прошлого лета, когда при фактически аналогичной ситуации – стягивание войск и проведение учений, в недореспублике устроили форменную истерику, даже с мобилизацией. Однако, наступления так и не произошло, а ставленник Госдепа Михаил Саакашвили не водрузил звездно-полосатый флаг над парламентом ПМР. И, казалось бы, для чего теперь весь этот гвалт, коль неоднократная тревога не подтверждалась?

Дело в том, что в Приднестровье после выборов намечается серьезный политический кризис, о чем я писал буквально пару дней назад. Действующий президент республики Евгений Шевчук сидит на пороховой бочке, в ожидании, когда партия «Обновление» начнет неизбежный процесс импичмента. Иного выхода нет в данной ситуации, кроме как в очередной раз объединить народ против внешнего врага, к бою с которым и необходимо готовиться, а не устраивать политические разборки.

В принципе, в основном за счет страха и постоянного стресса от ожидания наступления то с востока, то с севера, то со всех сторон сразу, ПМР и сохраняется в своем виде совкового лепрозория. Властям удается держать контроль над ситуацией, устраивая волнообразные приливы паники при каждом удобном случае. Но, пускай себе они делают нервы, в чем же минус для нас в этой панической феерии?

Дело в том, что все та же партия «Обновление» предоставляет собой бизнес-элиту в рамках данного территориального образования. Бизнес любит деньги, а при Шевчуке и обложенной со всех сторон санкциями России этих денег стало в ПМР безбожно мало, да еще и сам президент щимит местных олигархов. Одним из вариантов развития ситуации в республики является её неспешный, но уверенный дрейф в сторону цивилизованного мира. В принципе, судя по той риторике и информационному наполнению, которые стали присущи эфирам главного рупора «Обновления», телеканала ТСВ сразу после выборов, можно судить, что этот дрейф начался.

А потому "ураганная"истерия в ПМР в ближайшее время станет более чем периодическим трендом – она просто обязана войти в повседневную жизнь приднестровца неотъемлемой его составляющей. И если это случится, Шевчуку удастся еще на неопределенный срок сохранить ту неповторимую атмосферу полураспада, которая царит в процветающей республике.

Горяни - передмістя Ужгорода, яке раніше було окремим селом. Назва населеного пункту походить від слова "горяни" - гірські жителі. У Горянах знаходиться одна з найдавніших архітектурних пам'яток України загальноєвропейського значення - церква святої Анни або Горянська ротонда
Горянська РОТОНДА (ХІІ ст.) - одна з найцінніших пам'яток храмової архітектури України, своїм значенням і віком поступається хіба що Софії Київській (Софія побудована Ярославом Мудрим у 1011р.). Ротонда унікальна тим, що є шестигранною. Церков такої рідкісної форми у світі - одиниці.
* «Rotunda» з італ. - Кругла будівля.
—————————
Горяны – предместье Ужгорода, которое раньше было отдельным селом. Название населенного пункта происходит от слова “горяны” – горные жители. В Горянах находится один из самых древних архитектурных памятников Украины общеевропейского значения – церковь свят. Анны или Горянская ротонда
Горянская РОТОНДА (ХІІ ст.) – один из ценнейших памятников храмовой архитектуры Украины, своим значением и возрастом уступает разве что Софии Киевской (София построена Ярославом Мудрым в 1011р.). Ротонда уникальна тем, что является шестигранной. Церквей такой редкой формы в мире - единицы.
* «Rotunda» с итал. - Круглое строение.


переросток - https://dl.dropboxusercontent.com/u/9443035/Public_photos/2015/DECEMBER/GORYANY_UNGVAR/%D0%93%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D0%B0_2009_m.jpg

Вище храму знаходяться руїни «не то замку, не то укріпленого палацу», які в народі називають «Городисько». Існують легенди, що розповідають про те, що тут колись існував монастир, тому залишки оборонних валів і стін могли належати монастирю. Однак деякі історики вважають що це рештки стародавнього Ужгородського замку, а ротонда святої Анни - замковий храм. Вперше цю думку висловив Карл Месарош ще на початку ХХ століття. Микола Антал в 1926 році проводив у Горянах розкопки. На основі їх результатів стверджував, що залишки стін є рештками древнього Ужгородського укріплення, яке він називає Ужанським Староградом (Ungovar) на противагу нинішньому, який він називав Новоград (Ungujvar).
—————————
Выше храма находятся руины «не то замка, не то укрепленного дворца», которые в народе называют «городысько». Существуют легенды, рассказывающие о том, что здесь когда-то существовал монастырь, поэтому остатки оборонительных валов и стен могли принадлежать монастырю. Однако некоторые историки считают что это останки древнего Ужгородского замка, а ротонда святой Анны - замковый храм. Впервые эту мысль высказал Карл Месарош еще в начале ХХ века. Николай Антал в 1926 году проводил в Горянах раскопки. На основе их результатов утверждал, что остатки стен являются останками древнего Ужгородского укрепления, который он называет Ужанским Староградом (Ungovar) в противовес нынешнему, который он называл Новоград (Ungujvar).



На доказ правильності своєї думки він наводить знайдені тут багато років тому сотні черепів під корінням поваленого бурею горіха, німого свідка жорстоких боїв, які колись проходили під стінами замку. Його думку поділяв Іриней Кондратович, з тією тільки різницею, що Горяни вважав другим місцем розташування Ужгородського замку, а нинішне - вже третім. У багатьох історичних документах тієї епохи сьогоднішній замок дійсно називають Новоград, зокрема в дарчій грамоті Єгерського Капітулу (1248), і в дарчій грамоті Будінської Капітули (1250). Цікаво, що за останню тисячу років річка Уж настільки часто змінювала русло, що встановити її точний напрям за часів заснування замку старого Ужгорода практично неможливо. Але зате виявлено і зафіксовано в історичних документах наявність великої кількості так званих мертвих русел (по угорськи - morotva), якими колись протікала неспокійна річка, а потім залишила їх, проклавши собі новий шлях. Подібне мертве русло виявлено і в Горянах.
—————————
В доказательство правильности своего мнения он приводит найденные здесь много лет назад сотни черепов под корнями поваленного бурей ореха, немого свидетеля жестоких боев, которые когда-то проходили под стенами замка. Его мнение разделял Ириней Кондратович, с той только разницей, что Горяны считал вторым местом расположения Ужгородского замка, а нынешнее - уже третьим. Во многих исторических документах той эпохи сегодняшний замок действительно называют Новоград, в частности в дарственной грамоте егерского капитула (1248 г.), и в дарственной грамоте Будинськой капитулы (1250 г.). Интересно, что за последние тысячу лет река Уж настолько часто меняла русло, установить ее точное направление во времена основания замка старого Ужгорода практически невозможно. Но зато выявлено и зафиксировано в исторических документах наличие большого количества так называемых мертвых русел (по венгерски - morotva), которыми когда-то протекала беспокойная река, а затем оставила их, проложив себе новый путь. Подобное мертвое русло обнаружено и в Горянах.



Дата будівництва церкви святої Анни/Дата строительства церкви святой Анны.

1) Старовинну святиню відкрили для світу відносно недавно і майже випадково. У 1879 році в невеликому селі Горянах в напівзабутій церкві Св. Анни почалися ремонтні роботи. Раптом один з майстрів помітив, як з-під старої штукатурки з'являються на світ кольорові фрески. У той час Закарпаття входило до складу Австро-Угорської імперії, тому, коли про знахідку стало відомо, сюди терміново прибули фахівці з Будапешта. Дослідники були шоковані, оглядаючи старовинні настінні розписи, адже тільки попередній аналіз Горянських фресок показав, що це намальовано в XIV-XV століттях. Учені почали детальне вивчення будівлі, тут побували численні наукові експедиції. Таким чином, церква з околиці Ужгорода стала відома на всю Європу. Після проведеної реставрації церкви в 1911 році, тодішні вчені змогли побачити матеріал з якого зведено стіни ротонди. Подібність матеріалу побудови з матеріалом замкових романських стін призвело до одного виводу: Горянская церква відноситься до Х-ХІ ст.
Однак з переходом краю до складу Чехословацької республіки, в якій історична школа стояла на висоті завдяки державній підтримці, дослідження ротонди набирають ще більших обертів ..
—————————
1) Старинную святыню открыли для мира относительно недавно и почти случайно. В 1879 году в небольшом селе Горянах в полузабытой церкви Св. Анны начались ремонтные работы. Вдруг один из мастеров заметил, как из-под старой штукатурки появляются на свет цветные фрески. В то время Закарпатье входило в состав Австро-Венгерской империи, поэтому, когда о находке стало известно, сюда срочно прибыли специалисты из Будапешта. Исследователи были шокированы, осматривая старинные настенные росписи, ведь только предварительный анализ горянских фресок показал, что это нарисовано в XIV-XV веках. Ученые начали детальное изучение здания, здесь побывали многочисленные научные экспедиции. Таким образом, церковь с окраины Ужгорода стала известна на всю Европу. После проведенной реставрации церкви в 1911 году, тогдашние ученые смогли увидеть материал из которого возведены стены ротонды. Сходство материала построения с материалом замковых романских стен привело их к одному выводу: Горянская церковь относится к Х-ХI вв. 
Однако с переходом края в состав Чехословацкой республики, в которой историческая школа стояла на высоте благодаря государственной поддержке, исследования ротонды набирают еще большие обороты ..



2) - У 1921 році виходить публікація дослідника М.Новаківского, де стверджується про візантійський вплив на архітектурний стиль церкви.
- Інший історик Ф.Заплетал відносить час побудови до XIV ст., а будівельником на думку дослідника міг бути подільський князь Корятович.
- Історик І.Крал відносив церкву Св. Анни до архітектурних споруд IX ст. Великоморавської держави.
- Відомий літератор В.Пачовський безапеляційно стверджував, що ротонда збудована в стилі храмів із Галичини, бо відомо, що фундаменти таких же ротонд знайдені в Галичі, Володимирі-Волинському та Холмі.
- Дослідник європейської культури В.Залозецькій шукав порівняльний стиль круглих церков на Балканах, де є чимало романських ротонд ХІ-ХІІ ст.
- Інший відомий дослідник церковної архітектури В.Січинський після узагальнюючих досліджень приходить до висновку, що ротонда відноситься до Х ст. і була побудована слов'янськими будівельниками під впливом візантійської архітектурної школи. Треба надати належне Січинському, він один з перших звернув увагу на будівельний матеріал і кладку древньої церкви.
- Новий етап досліджень розпочався в радянський період. Одним з перших дослідників був Логвін, який відніс час побудови ротонди до XIII в., І відзначив у своїй роботі, що, мабуть, в її будівництві брали участь архітектори з Галичини.
- А ось відомий закарпатський історик П.Сова доводить нову думку про побудову круглої церкви в період XII в, ченцями ордена Св. Павла.
—————————
2) - В 1921 году выходит публикация исследователя М.Новакивского, где утверждается о византийском влиянии на архитектурный стиль церкви. 
- Другой историк Ф.Заплетал относит время построения к XIV в., а строителям по мнению исследователя мог быть подольский князь Корятович. 
- Историк И.Крал относил церковь Св. Анны к архитектурным сооруженям IX в. Великоморавского государства. 
- Известный литератор В.Пачевский безапелляционно утверждал, что ротонда построена в стиле храмов из Галичины, ибо известно, что фундаменты таких же ротонд найдены в Галиче, Владимире-Волынском и Холме. 
- Исследователь европейской культуры В.Залозецький искал сравнительный стиль круглых церквей на Балканах, где есть немало романских ротонд ХI-ХII вв. 
- Другой известный исследователь церковной архитектуры В.Сичинський после обобщающих исследований приходит к выводу, что ротонда относится к Х в. и была построена славянскими строителями под влиянием византийской архитектурной школы. Надо предоставить надлежащее Сичинскому, он один из первых обратил внимание на строительный материал и кладку древней церкви. 
- Новый этап исследований начался в советский период. Одним из первых исследователей был Логвин, который отнес время построения ротонды к XIII в., и отметил в своей работе, что, пожалуй, в ее строительстве принимали участие архитекторы из Галичины. 
- А вот известный закарпатский историк П.Сова доказывает новую мысль о построении круглой церкви в период XII в, монахами ордена Св. Павла.

Фото прикінця ХІХ - початку ХХ століття з книжки В. Січинського "Архітектура сшарокнязівської доби Х-ХІІІ ст." 1926 року


3) В кінці 60-х років угорські дослідники (В.Гервес-Молнар) особливо зацікавилися ротондами Панонії. Вони зробили узагальнюючі дослідження і прийшли до висновку, що Горянська ротонда має близьких «родичів» серед двох ротонд в угорських селах Кісомбор, Корчів. Однакові геометричні форми, будівельний матеріал, все це призвело до думки об'єднати ці три церкви в один архітектурний ряд і сміливо говорити про ДАТУ ПОБУДОВИ - ХІ СТ.
Про участь у створенні Горянської ротонди майстрів візантійського походження говорить те, що вона побудована не з традиційного в ті часи для культових споруд дерева, а з цегли - плінфи 30х17х4,5см. Таку цеглу використовували у Візантії до 15 ст. Пізніше вже використали цеглу сучасного розміру.
—————————
3) В конце 60-х годов венгерские исследователи (В.Гервес-Молнар) особенно заинтересовались ротондами Панонии. Они сделали обобщающие исследования и пришли к выводу, что Горянская ротонда имеет близких «родственников» среди двух ротонд в венгерских селах Кисомбор, Корчо. Одинаковые геометрические формы, строительный материал все это привело к мнению объединить эти три церкви в один архитектурный ряд и смело говорить о ДАТЕ ПОСТРОЕНИЯ - ХІ СТ.
О участии в создании Горянской ротонды мастеров византийского происхождения говорит то, что она построена не из традиционного в те времена для культовых сооружений дерева, а из кирпича – плинфи 30х17х4,5см. Такие кирпичи использовали в Византии до 15ст. Позднее уже использовали кирпичи современного размера.



Архітектура Горянської ротонди/Архитектура Горянской ротонды.
Сьогодні Горянська церква святої Анни це шестикутна будівля в товщину стін якої врізано шість напівкруглих ніш із трьома вікнами, зверху на будівлі лежить полегшений тамбур із шістьма вікнами.
Горянська ротонда унікальна тим, що є шестигранною зсередини. Храмів такий рідкісної форми у світі - одиниці. У зв'язку з цим існує переказ про те, що храм може очистити від злих духів і демонічних сил, а також надати людині можливість доторкнутися до Вічності. Базується він на тому, що гексограм, тобто шестигранник - стародавній астральний символ. Він прийшов з Месопотамії до Іудеї, де став символом Бога Яхве, а потім - до середньовічних християнам. Майстри, які зводили подібні будівлі в давні часи, вважали, що шестигранник символізує надприродні сили Сонця і Світла, а також Безсмертя і Вічність. Люди вірили: коли хтось стає в центр такого шестигранника, темні сили відступають.
—————————
Сегодня Горянская церковь свят. Анны это шестиугольное строение в толщину стен которой врезано шесть полукруглых ниш с тремя окнами, сверху на строении лежит облегченный тамбур с шестью окнами. 
Горянская ротонда уникальна тем, что является шестигранной изнутри. Храмов такой редчайшей формы в мире — единицы. В связи с этим существует предание о том, что храм может очистить от злых духов и демонических сил, а также предоставить человеку возможность прикоснуться к Вечности. Базируется он на том, что гексограм, то есть шестигранник — древний астральный символ. Он пришел из Месопотамии к Иудеи, где стал символом Бога Яхве, а потом — к средневековым христианам. Мастера, которые сводили подобные здания в давние времена, считали, что шестигранник символизирует сверхъестественные силы Солнца и Света, а также Бессмертие и Вечность. Люди верили: когда кто-то становится в центр такого шестигранника, темные силы отступают.



Друга частина будівлі - прямокутний готичний неф, прибудований до ротонди у ХV столітті. У ХVІІІ ст. тут побудували велику вежу, а в 1912 р над західним фасадом церкви була надбудована дерев'яна дзвіниця. Тоді ж були проведені перші реставраційні роботи: укріплений фундамент ротонди, почищені фрески, замуровані тріщини, споруджено нову шоломообразну покрівлю. Упродовж тривалого часу храм належав римо-католицькій громаді, і тільки з 1949-го року перейшов до православних.
—————————
Вторая часть здания — прямоугольный готический неф, пристроенный к ротонде в ХV столетии. В ХVІІІ ст. здесь построили большую башню, а в 1912 г. над западным фасадом церкви была надстроена деревянная колокольня. Тогда же были проведены первые реставрационные работы: укреплены фундаменты ротонды, почищены фрески, замурованы трещины, сооружено новую шлемообразную кровлю. На протяжении длительного времени храм принадлежал римо-католической общине, и только с 1949-го года перешел к православным.





У 1959 році в дзвіницю вдарила блискавка, після чого храм закрили у зв'язку з аварійим станом. Пізніше церква стала філією Закарпатського краєзнавчого музею. І тільки в 1991 році ротонду передали Мукачівської греко-католицької єпархії. З того часу тут проводять регулярні богослужіння.
Але напевно найпривабливішим є те що внутрішні стіни розписані в XIII в. художниками в стилі італійської раннеренесансной школи Джотто.
* (Джотто (1267-1337) заснував стиль тривимірного ефекту за допомогою світла і тіні, що надавало картині об'єму і "реалізму". У той час це вважалося містифікацією, тому деякі критикували цей стиль заявляючи, що розписи повинні бути двовимірні - ось тоді вони реальні.)
—————————
В 1959 году в колокольню ударила молния, после чего храм закрыли в связи с аварийым состоянием. Позднее церковь стала филиалом Закарпатского краеведческого музея. И только в 1991 году ротонду передали Мукачевской греко-католической епархии. С того времени здесь проводят регулярные богослужения.
Но наверно самым привлекательным является то что внутренние стены расписаны в XIII в. художниками в стиле итальянской раннеренесансной школы Джотто. 
* (Джотто (1267-1337) основал стиль трехмерного эффекта с помощью света и тени, что придавало картине объема и "реализма". В то время это считалось мистификацией, поэтому некоторые критиковали этот стиль заявляя, что росписи должны быть двумерные - вот тогда они реальны.)



Фрески в Горянах (церкви свят.Анни)/Фрески в Горянах (церкви свят.Анны).

Фрески і сьогодні вражають відвідувачів високою майстерністю виконання і одночасно життєвістю персонажів. Вчені дотримуються думки, що фрески в Горянах представляють епоху раннього Ренесансу і виконані в XIV столітті італійськими майстрами школи Джотто. Технологія їх виконання - це складна методика, що зараз вже не застосовується: мокра "свіжа"поверхня при розписі всмоктувала в себе 10-сантиметровий шар фарби.
Фрески "Благовіщення", "Втеча в Єгипет", "Поклоніння волхвів Христу", "Таємна вечеря", "Христос перед Пілатом", "Шлях на Голгофу", "Розп'яття"та інші вражають простотою і життєвістю їхніх персонажів. Частина фресок збереглася фрагментарно.
—————————
Фрески и сегодня поражают посетителей высоким мастерством исполнения и одновременно жизненностью персонажей. Ученые придерживаются мнения, что фрески в Горянах представляют эпоху раннего Ренессанса и выполнены в XIV веке итальянскими мастерами школы Джотто. Технология их выполнения - это сложная методика, что сейчас уже не применяется: мокрая "свежая"поверхность при росписи впитывала в себя 10-сантиметровый слой краски.
Фрески "Благовещение", "Бегство в Египет", "Поклонение волхвов Христу", "Тайная вечеря", "Христос перед Пилатом", "Путь на Голгофу", "Распятие"и другие поражают простотой и жизненностью их персонажей. Часть фресок сохранилась фрагментарно.



На стінах храму зображені сцени з Нового Завіту. Головні епізоди життя Ісуса Христа/На стенах храма изображены сцены из Нового Завета. Главные эпизоды жизни Иисуса Христа:

"Благовіщення", - відзначають 25 березня. Це повідомлення архангелом Гавриїлом Діві Марії про майбутнє народження нею Ісуса Христа.
Є два варіанти зображення цієї події. Перший це коли Марія почула благословення набираючи воду біля колодязя, другий - коли в момент явища їй ангела вона читала уривок з книги пророка Ісаї з його пророчими словами: «Діва в утробі прийме і народить Сина». Тому Благовіщення Діви Марії іноді зображується з розкритою книгою
—————————
"Благовещение", - отмечают 25 марта. Это уведомление архангелом Гавриилом Деве Марии о будущем рождении ею Иисуса Христа.
Есть два варианта изображения этого события. Первый это когда Мария услышала благословение набирая воду у колодца, второй - когда в момент явления ей ангела она читала отрывок из книги пророка Исаии с его пророческими словами: «Дева во чреве примет и родит Сына». Поэтому Благовещения Девы Марии иногда изображается с раскрытой книгой





Починаючи принаймні з II століття, Благовіщення розглядалося як перший акт в християнській історії спокутування гріхів, в якому послух Діви Марії врівноважує непослух Єви (тлумачення Іринея Ліонського). Марія стає «нової Євою». У тексті знаменитого гімну Ave maris stella (IX століття) говориться, що ім'я Eva є анаграмою слова Ave, з яким Гавриїл звернувся до «нової Єві». Іншими словами, назвати Єву означало згадати і Марію. Ієронім вивів коротку формулу: «смерть - через Єву, життя - через Марію». Августин писав: «через жінку - смерть, і через жінку - життя».
Вважається, що Бог відправив архангела з благою звісткою в той же день 25 березня, в який відбулося Створення світу - таким чином, людству був даний другий шанс.
—————————
Начиная по крайней мере со II века, Благовещение рассматривалось как первый акт в христианской истории искупления грехов, в котором послушание Девы Марии уравновешивает непослушание Евы (толкование Иринея Лионского). Мария становится «новой Евой». В тексте знаменитого гимна Ave maris stella (IX век) говорится, что имя Eva является анаграммой слова Ave, с которым Гавриил обратился к «новой Еве». Иными словами, назвать Еву означало вспомнить и Марию. Иероним вывел краткую формулу: «смерть - через Еву, жизнь - через Марию». Августин писал: «из-за женщины - смерть, и через женщину - жизнь». 
Считается, что Бог отправил архангела с благой вестью в тот же день 25 марта, в который произошло Сотворение мира - таким образом, человечеству был дан второй шанс.


переросток - https://dl.dropboxusercontent.com/u/9443035/Public_photos/2015/DECEMBER/GORYANY_UNGVAR/Gereny7FotoThalerTamas_m.png






Зазвичай присутній також Святий Дух в образі голуба, і променя світла, в якому птах спускається. Голуб може бути в золотому обертовому диску. На іконах в місці зіткнення променя з тілом Богоматері може бути зображена фігурка немовляти в мандорлі, що символізує Втілення.
У середньовічних творах зустрічаються також зображення Бога-Батька, іноді у вигляді вказуючої руки в хмарах, або особи, що дивиться з небес. Зустрічалися і зображення Святого Духа у вигляді немовляти (Немовляти Христа), що летить до Діви Марії з хрестом, з голубом або без нього. Але пізніше ця іконографія була визнана єретичною, так як Марія повинна була зачати дитину, а не отримати її з небес.
—————————
Обычно присутствует также Святой Дух в образе голубя, и луча света, в котором птица спускается. Голубь может быть в золотом вращающемся диске. На иконах в месте соприкосновения луча с телом Богоматери может быть изображена фигурка младенца в мандорле, символизирующий Воплощения. 
В средневековых произведениях встречаются также изображения Бога-Отца, иногда в виде указывающей руки в облаках, или лица, смотрящего с небес. Встречались и изображения Святого Духа в виде младенца (Младенца Христа), летящего к Деве Марии с крестом, с голубем или без него. Но позже эта иконография была признана еретической, так как Мария должна была зачать ребенка, а не получить его с небес.



"Дари волхвів",
Волхви (чарівники, мудреці) принесли немовляті три подарунки: золото, ладан і смирну (Міррен). Відповідно до Писання, Віфлеємська Зірка переміщувалася по небу зі сходу на захід і зупинилася прямо над печерою з колискою немовляти, вказавши волхвам дорогу.
Волхвів пізніше назвали царями. Апокрифічні євангелія дали їм імена - Каспар, Мельхіор і Бальтазар. Вони вважаються покровителями мандрівників і тому їх імена часто входили в назви готелів. Євангеліст не пише про кількість волхвів. За кількістю принесених дарів припустили, що їх було троє. Це число дозволяло пограти з втіленням різних ідей. Так, у міру розвитку іконографічного типу волхвів стали зображати як представників трьох різних періодів віку людини (Бальтазар - юнак, Мельхіор - зрілий чоловік і Каспар - старий) і трьох різних сторін світу (Бальтазар - мавр, Африка; Мельхіор - біла людина, Європа; Каспар - зі східними рисами чи в східному одязі, Азія).
—————————
"Дары волхвов", 
Волхвы (волшебники, мудрецы) принесли младенцу три подарка: золото, ладан и смирну (Миррен). Согласно Писанию, Вифлеемская Звезда перемещалась по небу с востока на запад и остановилась прямо над пещерой с колыбелью младенца, указав волхвам дорогу. 
Волхвов позже назвали царями. Апокрифические евангелия дали им имена - Каспар, Мельхиор и Бальтазар. Они считаются покровителями путешественников и поэтому их имена часто входили в названия гостиниц. Евангелист не пишет о количестве волхвов. По количеству принесенных даров предположили, что их было трое. Это число позволяло поиграть с воплощением различных идей. Так, по мере развития иконографического типа волхвов стали изображать как представителей трех разных периодов возраста человека (Бальтазар - юноша, Мельхиор - зрелый мужчина и Каспар - старик) и трех разных сторон света (Бальтазар - мавр, Африка; Мельхиор - белый человек, Европа; Каспар - с восточными чертами или в восточном одежде, Азия).


переросток - https://dl.dropboxusercontent.com/u/9443035/Public_photos/2015/DECEMBER/GORYANY_UNGVAR/Gereny4FotoThalerTamas_m.png



Згідно з Євангелієм апостола Матвія, волхви жили десь на сході. Вони побачили в небі зірку і зрозуміли, що вона є знаменням. Пішовши за її рухом по небозводу, вони перетнули кілька держав і прибули в Єрусалим. Там звернулися до правлячого царя цієї країни, Ірода, з питанням, де вони можуть побачити щойно народженого Царя Іудейського, припускаючи, що правитель повинен бути пов'язаний з ним родинними узами.
Ірод стривожився цією звісткою, але вигляду не показав і ввічливо проводив волхвів з палацу, попросивши їх, коли знайдуть Царя, повідомити йому, де він знаходиться, «щоб і мені піти поклонитися Йому». Волхви покинули Єрусалим і пішли далі дороговказною зіркою, яка призвела їх до Віфлеєму. Там вони знайшли Марію з немовлям, вклонилися і принесли дари. Після цього волхвам уві сні стало одкровення, до Ірода повертатися зі звісткою про успіх їхньої подорожі не слід, і вирішили поїхати додому іншою дорогою. Не дочекавшись волхвів, засмучений Ірод влаштував побиття немовлят.
—————————
Согласно Евангелию апостола Матвея, волхвы жили где-то на востоке. Они увидели в небе звезду и поняли, что она является знамением. Уйдя за ее движением по небосводу, они пересекли несколько государств и прибыли в Иерусалим. Там обратились к правящему царю этой страны, Ироду, с вопросом, где они могут увидеть только что родившегося Царя Иудейского, предполагая, что правитель должен быть связан с ним родственными узами.
Ирод встревожился этим известием, но виду не показал и вежливо проводил волхвов из дворца, попросив их, когда найдут Царя, сообщить ему, где он находится, «чтобы и мне пойти поклониться Ему». Волхвы покинули Иерусалим и пошли дальше путеводной звездой, приведшая их в Вифлеем. Там они нашли Марию с младенцем, поклонились и принесли дары. После этого волхвам во сне явилось откровение, к Ироду возвращаться с известием об успехе их путешествия не следует, и решили уехать домой другой дорогой. Не дождавшись волхвов, расстроенный Ирод устроил избиение младенцев.

Принесені волхвами дари мають таке символічне значення:
Золото - це царський дар, який показує, що Ісус був людиною, що народилася, щоб бути Царем;
Ладан - це дар священику, оскільки Ісус прийшов стати новим Учителем і істинним Першосвящеником (див. Іконографію «Великий Архієрей»);
Смирна - це дар тому, хто повинен померти, бо смирну вживали для бальзамування тіла померлого. Цей дар відсилає до спокутування Христа - одного з епізодів Страстей Господніх, які завершилися Розп'яттям, буде помазання ніг Спасителя миром, а перед похованням його тіло було Помазано запашним складом смирни і алое.
* Вважається, що традиція дарувати подарунки на Різдво була закладена саме Волхвами.
—————————
Принесенные волхвами дары имеют такое символическое значение:
Золото - это царский дар, который показывает, что Иисус был человеком, родившимся, чтобы быть Царем;
Ладан - это дар священнику, поскольку Иисус пришел стать новым Учителем и истинным Первосвященником (см. иконографию «Великий Архиерей»);
Смирна - это дар тому, кто должен умереть, потому что смирну употребляли для бальзамирования тела умершего. Этот дар отсылает к искуплению Христа - одним из эпизодов Страстей Господних, которые завершились Распятием, будет помазание ног Спасителя миром, а перед погребением его тело было Помазано душистым составом из смирны и алоэ.
* Считается, что традиция дарить подарки на Рождество была заложена именно Волхвами.



"Втеча в Єгипет": описана в Євангелії від Матвія втеча сім'ї Ісуса Христа в Єгипет, щоб уникнути побиття немовлят, оголошеного за вказівкою царя Ірода.
Євангельська розповідь про цю подію дуже коротка, більшість подробиць міститься в апокрифічних (таємних, що не увійшли в Біблію) Євангеліях дитинства Ісуса.
Розповідь про втечу Святого сімейства в Єгипет міститься тільки в Євангелії від Матвія. Після того як волхви, принісши дари немовляті Ісусові, не повернулися до царя Ірода, праведному Йосипу уві сні з'явився ангел, що звелів: «Вставай, візьми Дитятко та матір Його, і втікай ​​в Єгипет, і будь там, доки не скажу тобі, бо Дитятка шукатиме Ірод, щоб Його погубити» (Мф.2: 13). Йосип виконав це розпорядження і вночі з Дівою Марією і немовлям Ісусом попрямував до Єгипту, де перебував до смерті Ірода. Євангеліст пов'язує (Мф.2: 15) втечу в Єгипет з пророцтвом Осії: «Я покохав, і з Єгипет покликав Я сина Свого» (Ос.11: 1).
Про смерть Ірода Йосипу було сповіщено ангелом і Святе сімейство повернулося «на землю Ізраїлеву», але, дізнавшись що в Юдеї царює син Ірода Архелай, побоялося йти туди і оселилося в Назареті
—————————
"Бегство в Египет": описанное в Евангелии от Матфея бегство семьи Иисуса Христа в Египет, чтобы избежать избиения младенцев, объявленного по указанию царя Ирода.
Евангельский рассказ об этом событии очень краткий, большинство подробностей содержится в апокрифических (тайных, не вошедших в Библию) Евангелиях детства Иисуса. 
Рассказ о бегстве Святого семейства в Египет содержится только в Евангелии от Матфея. После того как волхвы, принеся дары младенцу Иисусу, не вернулись к царю Ироду праведному Иосифу во сне явился ангел, повелевший: «Вставай, возьми младенца и Матерь Его и беги в Египет, и будь там, доколе не скажу тебе, ибо Ирод хочет искать Младенца, чтобы погубить Его »(Мф.2: 13). Иосиф выполнил это распоряжение и ночью с Девой Марией и младенцем Иисусом направился в Египет, где находился до смерти Ирода. Евангелист связывает (Мф.2: 15) бегство в Египет с пророчеством Осии: «Я любил его и из Египта вызвал сына Моего» (Ос.11: 1). 
О смерти Ирода Иосифу было возвещено ангелом и Святое семейство вернулось «на землю Израилеву», но, узнав что в Иудее царствует сын Ирода Архелай, побоялось идти туда и поселился в Назарете







Найбільш популярні сюжети:
- Явлення ангела Йосипу (зображується як перед втечею в Єгипет, так і перед поверненням з нього);
- Святе сімейство по дорозі в Єгипет (зображується процесією за участю апокрифічних персонажів);
- Відпочинок Святого сімейства (часто зображується пальма, що чудесним чином схилює свою крону, щоб укрити Діву Марію від спеки);
—————————
Наиболее популярные сюжеты:
- Явление ангела Иосифу (изображается как перед бегством в Египет, так и перед возвращением из него);
- Святое семейство по дороге в Египет (изображается процессией с участием апокрифических персонажей);
- Отдых Святого семейства (часто изображается пальма, чудесным образом склоняющая свою крону, чтобы укрыть Деву Марию от жары);



"Таємна вечеря". На Таємній Вечері Ісусом було встановлено головне таїнство християнської віри - євхаристія (що в перекладі з грецького означає "подяка"), під час якого всі віруючі причащаються Тіла і Крові Самого Христа. Без Причастя, вчить Церква, немає істинного християнського життя; в цьому таїнстві відбувається найповніше, наскільки це можливо тільки на землі, поєднання людини з Богом.
У мистецтві зображують той момент "Таємної Вечері", коли Ісус повідомляє, що один з учнів зрадить його (а саме реакцію всіх апостолів на ці слова) приклад Леонардо Да Вінчі (1452-1529)
* До Леонардо Да Вінчі таємну вечерю зображували просто як вечеря без всякого підтексту.
—————————
"Тайная вечеря". На Тайной Вечере Исусом было установлено главное таинство христианской веры - евхаристия (что в переводе с греческого означает "благодарение"), во время которого все верующие причащаются Тела и Крови Самого Христа. Без Причастия, учит Церковь, нет истинной христианской жизни; в этом таинстве происходит самое полное, насколько это возможно только на земле, соединение человека с Богом. 
В искусстве изображают тот момент "Тайной Вечери" , когда Иисус сообщает, что один из учеников предаст его (а именно реакцию всех апостолов на эти слова) пример Леонардо Да Винчи (1452-1529)
* До Леонардо Да Винчи тайную вечерю изображали просто как ужин без всякого подтекста.







http://cikave.com.ua/ruview_post.php?id=45
http://av4.livejournal.com/31225.html
http://www.newlogic.ua/hotels/uzhgorod
https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Gereny7FotoThalerTamas.JPG
https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Gereny4FotoThalerTamas.JPG
http://temple-tour.eu/hu/gereny/60
http://bkk-kozut.hu/documents/17463/0/F%C3%BCl%C3%B6pp+R%C3%B3bert+el%C5%91ad%C3%A1sa.pdf/200afd55-39ef-4706-bf84-ac0c1d2f2b4d