29 апреля отмечается Международный день танца (International Dance Day) — праздник, посвященный всем стилям танца. Инициирован в 1982 году Международным советом танца (International Dance Council (CID)) ЮНЕСКО.Без танца невозможно представить украинцев. Это как коваль без наковальни, музыкант без инструмента или лыжник без лыж. Украинские танцы я бы отнес к одной из важных черт национальной свидомости Нации.Ансамбль імені Павла Вірського / lorna-l.livejournal.comНа развитие народных танцев, культуры Украины оказали влияние многие факторы: древнеславянские языческие традиции, культура соседних стран, частично привнесенная«огнем и мечом», врожденная музыкальность украинского народа. Самые древние, дошедшие до нас народные танцы – обрядовые.
До сих пор в большинстве регионов Украины (как и у многих славянских народов) традиционно отмечают весенние праздники, сопровождая танцами и плясками – «веснянками». «
Маринонька» - майский хоровод. Хитросплетения народного танца напоминают переплетение цветов в венке, пишет
Фольклор.
Культурное богатство Украины – калейдоскоп народных танцев, где за общим названием скрываются характерные региональные отличия:
тропаки, гопаки, козачки, метелицы, коломыйки, в западных районах – свои
вальсы, польки, гуцулки, кадрили.
Манера исполнения танцев тоже различна. Например, на Полесье танцевальные шаги более частые, с прискоком, совсем не похожие на свободные, «широкие» движения в танцах степных районов Украины. Показательным в этом отношении является полесский танец “
Крутняк” (от слов «крутиться», «вертеться»). Движения танца – не по одному кругу, а по нескольким, мелким, быстро вращающимся по часовой стрелке. Именно в этом – основное отличие полесского варианта гопака от херсонского.
Многие народные танцы – своеобразные сюжетные представления:
«Коваль», «Швець», «Косар», «Дергунець», «Аркан», «Гонивітер»и т.п. В Хмельницком, Тернопольском, Дрогобычском, Ивано-Франковском регионах распространены народные танцы игрового характера, «рассказывающие» о межличностных отношениях:
«Марина», «Никола», «Роман»и т.п.
Самым известным народным танцем Украины является
гопак. Современная Украина располагает многими вариантами этого уникального танца, рожденного в Запорожской Сечи. Изначально
гопак – танец мужчин-воинов, сочетание танца, акробатики, боевых навыков и особой философии. Его сравнивают с бразильской капоэйрой. Овладение боевым гопаком – это прохождение семи уровней мастерства:
Жовтяк, Сокол, Ястреб, Джура, Козак, Характерник, Волхв (на каждой ступени – свой гербовый знак). Каждый уровень требует не только совершенствования физической формы, но и особой моральной подготовки. Боевой гопак существует в пяти вариантах (поединках):
Герць, Забава, Борня, Тан-двобий, Однотан. Сам поединок («танец») эмоционально окрашен, проводится в середине круга, под музыку. В 1980-х годах началось возрождение именно этого боевого украинского танца на основе летописей и легенд. Сегодня боевой гопак воспринимается как уникальный аутентичный вид боевого искусства, сравнимый с китайской и японской философскими школами боя. Упрощенные варианты гопака бытуют по всей Украине, его танцуют и женщины.
Очень популярен не только в Украине, но и в мире «лирический» вариант гопака – известный народный танец
козачок. Танец парный, веселый, живой, богатый импровизациями. Польский лютнист и композитор С. Дусяцкий (XVII ст.) сделал его первую музыкальную обработку. В XVIII ст. – козачок стал «изюминкой» французских балетов, московиты в XIX ст. даже сделали из козачка бальный танец.
Пробежимся еще трошки по украинским танцам:Народное творчество Украины – одно из самых ярких не только на территории стран бывшего соцлагеря, но и во всем мире и танцы занимают в нем одно из важнейших мест. Как и любой другой народный танец, украинский развивался на протяжении всей истории народа, проживающего на территории современной Украины и впитал в себя результаты многовекового становления украинской самобытности нации, довольно сильно отличающейся от соседей, пишет сайт
Танец.
Одним из самых любимых и известных на весь мир украинских танцев является
гопак.
В танце участвуют юноши и девушки, причем ребята танцуют энергично, резко, задорно, а девчата мягко, ласково и нежно. Всего в эстрадной версии танца участвуют 7 человек- 5 юношей и 2 девушки. Обязателен народный костюм. Девушка одета в широкую юбку с национальным орнаментом, в волосы вплетены ленты, юноша в широких штанах и белой рубахе.Украина – огромная страна, самая большая в Европе, и в каждой территориальной зоне свои особенности народных танцев. Отличаются эти зоны по темпу танцев, особенностям шагов, прыжков и проходок.
Каждый патриот, по-настоящему любящий свою родину, без замедления расскажет историю политического становления страны, борьбу за верования, родной язык, право на образование, свободу слова… Почти все страны прошли определенные этапы на пути к современному уровню культуры. Украинский народ, гордо вспоминая подвиги предков, обязательно укажет, что история народного украинского танца не менее важна, нежели технический прогресс. Пусть русские орки возносят на пьедестал славы награды захваченных территорий, истребленных народов и присвоения чужих достижений, Украинцы же с уверенностью сообщают – у них есть всего достаточно: экономика, политика, образование, IT-технологии, журналистика, культура, развлечения на довольно высоком уровне, но кроме этого украинские народные песни и танцы – этническая достопримечательность!.
Украинские народные танцы– что-то невероятно гармоничное, эмоционально перенасыщенное, фольклорно-вечное, даже представить трудно, что такие композиции, как
коломыйка, гопак, козачокможно списать как старинное, никому не нужное, пережиток общества! Украинский народный танец козачок даже названием прославляет национальных героев – запорожских козаков. Конечно, строгих правил исполнения нет, однако, согласно традициям, козачок танцуют попарно, импровизируя и, обязательно улыбаясь – без позитива никак! Стандартное звучание мелодии данного танца может немного отличаться от оригинальной, поскольку многие композиторы, очарованные ритмикой, необыкновенностью такта, пытались изучить строение столь красивого, точного звука и отправляли результаты своих попыток на суд слушателей. Спору нет, талантливые музыканты добавили разнообразия в украинский народный танец козачок, но, безусловно, любительское исполнение коренных украинских коллективов имеет тот патриотический характер, местный менталитет, какого не может быть даже у мастеров и профессиональных артистов. Аналогичная ситуация – украинский народный танец
гопак– иностранцы поражаются фантазии, причудливым движениям, непривычной для них постановке, а украинцы (даже без подготовки!) легко улавливают ритм, импровизируют и с размахом, улыбкой, хорошим настроением сливаются с мелодией в единое целое.
История народного украинского танца очень длинная, насыщенная эмоциями и переживаниями многих поколений нации. Танец, как и песня, отображает душу народа, все его волнения – радостные и печальные, героические победы и горестные поражения, трудовые достижения, юмористические черты в сочетании с трагизмом. Украинские народные песни и танцы славятся в целом мире благодаря ярко выраженному национальному колориту, силе духа, эмоциональной насыщенности, неповторимости мелодии, ритма, движений.
Украинские народные танцы покоряют иностранцев переходом от пылкой страсти, кульминационных порывов к спокойному, нежному течению, ведь особенно женские движения часто напоминают водную гладь – то бурлящую, то тихую…
Рассмотрим некоторые наиболее известные танцы Украины:
- украинский народный танец
гопак– название происходит от украинского восклицания «гоп», произносимого во время исполнения танцевальных элементов. Это любимый танец украинских мужчин, в котором они проявляли свои умения, ловкость, гибкость, характер. Движения довольно трудные, требуют неслабой физической подготовки, однако исполняются непринужденно, с улыбкой. Девушки же танцуют весело, заигрывая, попеременно меняя шаловливое настроение на скромность, застенчивость – такая особенность исполнения. Для постановки танца требуется пять парней и две девушки. Музыка подбирается соответственная (2/4), темп умеренно-быстрый с переходом в быстрый. Танцуется энергично, ритмично, приплясывая вприсядку, вприпрыжку, пробегаясь. Редко, для создания особого эффекта, парни танцуют с саблями казаков. Одежда также должна быть особенной. Девушки одевают белые рубашки, вышитые на рукавах и груди национальными узорами, поверх которых – шерстяная понева, фартук (тоже украшенный вышивкой). Разноцветные яркие бусы, венок с длинными лентами, сапожки на среднем каблуке дополняют образ настоящей украинской девушки. Юноши тоже одеты в белые рубашки с вышитыми узорами. Наиболее эффектным элементом мужского костюма считаются шаровары – широкие штаны яркой раскраски – синие или красные, подвязываются кушаком. Черные сапоги и шапка (необязательно) дополняют мужской образ танцора. Именно гопак завоевал звание лауреата и золотую медаль на VI Всемирном фестивале молодежи и студентов;
- украинский народный танец
козачок– назван в честь запорожских козаков. Часто козачок называют упрощенным гопаком. Его исполняют только попарно, размер 2/4, без сложных трюков. Участие девушек придает танцу нежности, лиричности, мягкости. Приветствуется импровизация, юмористические элементы;
- украинский народный танец
коломыйка– традиционный жанр народной (карпатской) музыки. Возник в городе Коломыя Ивано-Франковской области (Украина). Исполняется в сопровождении коротких песен с аналогичным названием. Песни чаще всего юмористического характера, реже исторического, бытового. Танцуют коломыйку попарно или четное количество исполнителей, ставши в круг.
Цікаво описує українські танці Костя Галак:Найдавнішими слідами танцювального мистецтва в Україні можна вважати малюнки трипільської доби, де зображені фігури людей, котрі одну руку кладуть на талію, а другу заводять за голову. Такі рухи зустрічаються в сучасних танцях. Зображення танцюристів і музикантів є на фресках Софіївського собору в Києві 11 століття. На думку деяких дослідників срібні фігурки чоловічків з Мартинівського скарбу 4 століття передають один з танцювальних рухів: напівприсядку з широко розставленими ногами і покладеними на стегна руками. Зображення танців знаходимо і в багатьох мініатюрах зі стародавніх літописів. Писемні повідомлення про давні танці дають нам літописці, які називають їх «скакание и топтание», «гульба и плясание», «хребтом вихляние», «плясание и плескание». Літописці-християни називають такі дії «бісівськими», або «поганськими». Це дає певні підстави вважати, що первісні танці були тісно пов'язані з прадавнім богослужінням.
Говорячи про українські народні танці, слід зазначити, що часто один і той же танець у різних місцевостях може мати різні назви. Танці отримують назви з різних причин. Наприклад, за якимось словом, що часто вживається в пісні, під яку танцюють: від пісні одруженими чоловіками при освяченні пасіки. Топірці кладуть по колу, у вигляді сонця, зерно освячують в шапках, потім висипають господині в запаску. Цей ритуальний танок має сприяти здоров'ю бджіл, доброму медозбору. Співається пісня, «щоб бджоли були веселі». Звучать побажання: «Дай, Боже, щоб пасіка була така велична, як свята були величні». Освяченим зерном господарі будуть навесні посипати вулики, коли вперше випускатимуть бджіл.
Танці отримують назви з різних причин. Наприклад, за якимось словом, що часто вживається в пісні, під яку танцюють: від пісні «Ой дівчина — горлиця» назвали танок «Горлицею». Те ж саме з назвою «Полька», що також походить від пісні, а не від того, що ніби він польський танець: він побутує в Україні та в деяких країнах Європи. В одній з таких пісень, яка є супроводом до танцю, зокрема співається: «Біда польку спокусила — пішла полька за русина…».
Так отримали назви і деякі весільні танці:
«Дудочка» («Діду, мій дударику…»),
«Журавель» («Унадився журавель, журавель до бабиних конопель…») та інші. Деякі танці називаються за місцевістю, де вони побутують: «
Коломийка» (від м. Коломия), «
Гуцулка» (від Гуцульщини), «
Микуличинка» (від с. Микуличин), «
Лючинка» (від річки Лючинки), «
Санжарівка» (від м. Санжари) і т. ін. Іноді танці називають від назв рухів, які в них переважають: «
Увиванець», «
Тропак», «
Гайдук» (присядки) тощо.
Арка́н— старовинний український чоловічий танець. Характерне ритмічне чергування — 2/4 в першому такті та 2/8 і 1/4 у другому.
Аркан має дві групи рухів:
• а) «прибий» і «зміни» та
• б) «підківка», «тропачок», «гайдук» (перша властива тільки аркану, друга зустрічається також в коломийкових танцях).
Аркан танцюють зімкнутим колом або півколом з топірцями в руках. Танець поширений
в Івано-Франківській, Чернівецькій та Закарпатській областях.
Бички́ (бичок) — старовинна українська гра-танець з піснею, хороводного характеру.
Бички танцювали одна або кілька осіб.
У 19 столітті побутувала
в центральних областях України. Танцювальні рухи були своєрідним відтворенням повадок тварини (відповідно до змісту пісні). Музика жвава, весела.
Бо́ндар — український народний танець хороводного типу.
Належить до сюжетних українських народних танців — у його малюнку відображено професійні рухи бондарів (від них також отримав свою назву).
Бурима́ — український народний масовий танець, який виконується в швидкому темпі.
Верховинка — Український народний танець, в музичному відношенні є варіантом коломийки. Проте на відміну коломийки починається із широкого, ліричним вступом в розмірі 6/8 або 3/4. Далі іде коломийкова мелодія. Виконується в швидкому темпі.
Весня́нки (
гаївки, гагілки, ягілки, риндзівки) — назва старовинних слов'янських обрядових пісень, пов'язаних з початком весни і наближенням весняних польових робіт. Веснянки співаються майже завжди одночасно з танцями та іграми, які мають «закликати» весну та добрий урожай. У західних регіонах України веснянки називають гагілками, гаївками, а на Яворівщині — риндзівками. Мелодії веснянок побудовані на багаторазовому повторенні однієї-двох поспівок у межах невеликого діапазону.
У давніх слов'ян був звичай, зустрічаючи весну, виганяти, ховати або топити зиму. Для цього робили з соломи опудало, одягали його в людську одежу, співали над ним пісні, а потім роздягали, топили, палили або рубали. Після спалення попіл кидали у воду.
класифікація
• розвійні веснянки.
• любовно-еротичні веснянки
• шлюбні веснянки
• сатиричні веснянки
Види веснянок за Орисею Голубець:
• закличні — закликається прихід весни. До них також відносять волинсько-підляські «рогульки»
• хороводні — вітання, величання приходу весни
• гаївки — пов'язані з Великодніми святами за часом виконання
• юріївські
• царинні
• русальні (тройцькі) та кустові.
Гуцулка - український народний танець, в музичному відношенні є варіантом коломийки. Проте на відміну коломийки починається із широкого ліричного вступу в розмірі 6/8 або 3/4. Далі іде коломийкова мелодія. Виконується в швидкому темпі.
Журавель (танець) - Українська танкова пісня - хоровод. Розмір 2/4 або 4/4. Виконується в помірному, поступово прискореному темпі.
Кадриль - танець для чотирьох пар, популярний у 19-му столітті. Поширений в Україні. Розмір 2/4 або 6/8
Складається з 5 (або 6) фіґур - кожна яка має свою назву та відповідну музику.
• штани
• літо
• курочка
• пастушка
• фінал
Козачок — український масовий танець швидкого темпу, двохдодьного розміру. Виконується парами , рядами, солістами. Його награші та танцювальні фігури мають багато спільного з гопаком, але характер танцю більш легкий.
Коломи́йкиє традиційним жанром української фольк-музики. Невідомо, коли виник цей жанр, однак його назва вказує на місце виникнення: місто Коломия Івано-Франківської області. Залишаючись на перших порах місцевим, танець набув особливої популярності серед міського населення прилеглих областей у середині XIX-го сторіччя.
Коломийки— також коротенькі пісеньки, що можуть виступати як приспівки до танцю або існувати незалежно від нього. Часто вони об'єднуються у в'язанки, які не мають, проте, сталого змісту, а залежать від уподобання співака та обставин виконання.
Метелиця - масовий танець жвавого характеру і темпу. Виконується в двохдольному розмірі. Виконується в парі з переплетінням рук і швидким кружлянням, що ним нагадує снігову заметіль (метелицю). Танець супроводжується співом з текстами жартівливого характеру.
Полька (від слова половина) — танець чеського походження. Спочатку полька була тільки народним танцем. Ця традиція продовжується донині в деяких країнах, наприклад, в Україні.
Роман — народний танок на Київщині.
Музичний розмір 2/4, спершу повільний, а далі щораз швидший. Танцюють групи по три пари в гурті. Кроки: зірниця, звичайна хода, біг. Танок наче відображує природу перед і під час вітру.
«Тетяна» (на Чернігівщині Тетянка), нар. танок з групи гопаків, жвавий, темпераментний з мімікою та імпровізацією; муз. розмір 2/4, пісня жартівливого змісту. Танцюють на Ніжинщині (до пісні «Ой Тетяна, Тетяна»), Вінничині («За Тетяну, за Тетяну, що Тетяна вмерла»), Полтавщині («На Тетяну поговір, що Тетяна вмерла»), Чернігівщині («Жаль мені на Тетяну, жаль мені на її»), Рівенщині («Ой Тетяно, Тетяно», «Йшла Тетяна з коршми п'яна»).
Тропак (Тріпак) від слово тропати - тупотіти ногами. — український народний танець. Розмір 2/4. Темп жвавий, веселий, завзятий. Тропак в хореографічному і музичному відношеннях має багато спільного з гопаком.
Тропотянка, нар. парний (8 або більше пар) танок з фігурами. Муз. розмір 2/4. Основний рух — похитування корпусом і головою при змінах положення рук і ніг. Виконується жваво, темпераментно. Поширений у зах. обл. України (Закарпаття).
Увиванець, нар. масовий парний танець, в якому танцюристи показують свою вправність, в'юнкість. Темп У. швидкий, муз. розмір 2/4. Поширений на Західній Україні.
Хороводи - найдавніший вид обрядово-ігрових танків синкретичного типу.
Xороводи розвиваються з замкненого кола (персоніфікація сонця) і супроводяться антифонним співом - піснею, зміст якої і настрій відбиває хореографічний рисунок, танцювальний ритм кроків і жести. З введенням християнства поганські хороводні ігри пов'язалися з церковним календарем і зазнали деяких змін. Усі хороводи позначені характером хліборобського життя і з ним пов'язаними змінами пір року.
Найвідоміші і найпоширеніші хороводи весняного циклу:
веснянки і гагілки (дівочі танці, виконувані від Благовіщення до Великодня). На літо припадає купальський цикл - мішані танці хлопців і дівчат у ніч під Івана Купала. Є ще хороводи обжинкові, косарські, різдвяноноворічні та обрядові весільні й похоронні. Дівчата в хороводах залюбки переодягаються за русалок, мавок, ляльок тощо і прикрашуються квітами, вінками. Мета цих ігор - приворожити собі щастя в любові та майбутньому подружжі. В інших обрядових хороводних танках часто вживаються маски та костюми, які зображають ведмедя, козу, бабу, діда, цигана, жида, смерть і т. п. У старовинних хороводах відбивається віра і залежність від сил природи, пізніші мають соціально-побутовий характер.
Чабара́шки — український народний танець. Про хореографію цього танцю майже нічого невідомо. Мелодії чабарашок з ладово-інтонаційному і ритмічному відношеннях мають багато спільного з мелодіями козачків.
Шу́мка— українська народна пісня і танок у такті 2/4, близька до коломийки, її танцюють у супроводі пісні.
Слово тепер мало вживане в Україні, зате у західній Канаді, досить щільно заселеній вихідцями з Карпатського і Прикарпатського регіонів, це слово популярне для назв музичних, фольклорних колективів. У місті Едмонтон є ресторан «Шумка». В західній Канаді широко відомий професійний танцювальний колектив «Шумка».