Унікальна галерея ХVIII століття, яку археологи досліджували у Полонному на Хмельниччині, безпосередньо пов’язана з подіями Північної війни між Московією та Шведською імперією на початку 1700-их років.![Підземна галерея на Хмельниччині пов’язана з Північною війною]( "Підземна галерея на Хмельниччині пов’язана з Північною війною")
Про це кореспондентові
Укрінформурозповів співробітник державного підприємства «Науково-дослідного центру «Охоронна археологічна служба» Інституту археології НАНУ Павло Нечитайло під час науково-практичної конференції «Історичні підземні споруди в урбаністичному просторі: досвід дослідження та використання», що проходила у Полонному.
«На момент, коли виходило більшість публікацій у ЗМІ, ми вважали, що об’єкт на вулиці Пушкіна, 6, є галереєю. Тоді достеменно не знали, з чим вона пов’язана, і щодо її використання мали тільки припущення. Під час другого етапу досліджень вдалося з’ясувати, що це унікальний об’єкт, який із незначними перебудовами дійшов до нашого часу. Тепер знаємо, що це єдиний комплекс підземних споруд, які стосуються Північної війни початку ХVIII століття, що архітектурно і археологічно доведено за всіма параметрами», - зауважив Нечитайло.
За його словами, другий етап досліджень показав, що галерея з’єднана з підвалами місцевих жителів, які вони тепер використовують для господарських потреб.
Археолог каже, що нині про розчищене підземелля можна говорити як про комплекс військових складів двох ярусів в оточенні оборонного муру, на який під час завершального етапу натрапили дослідники. Так підземна галерея використовувалася для зберігання продуктів, а підвали місцевих жителів мали інше призначення.
«Наша велика удача в тому, що все це ідеально накладається на старовинні плани міста, і такого ніхто не міг очікувати. Зараз зроблено перший крок для збереження пам’ятки – виготовлено її паспорт та акт технічного стану як нововиявленої, аби вона потрапила до державного реєстру. Такий прецедент підіймає проблему перед відкриттям ринку землі. Це тільки перша проблема, коли землю ще не почали продавати, а в нас є багато пам’яток на розпайованих ділянках, які взагалі не можуть бути продані, оскільки там знаходяться археологічні об’єкти», - додав Нечитайло.
Як резюмував археолог, подібного типу підземних галерейних споруд на Хмельниччині небагато. Зокрема, йдеться про села Сокілець Дунаєвецького району та Зіньків Віньковецького району, а також місто Городок. Тепер до цього переліку потрапили і мурована з цегли галерея у Полонному.
Як повідомлялось, у Полонному археологи виявили та розчистили дві підземні споруди – галерею на вулиці Пушкіна, 6 та побудований у 1820-х роках підвал на вулиці Говорун, 9.
Північна війна — війна між Московським царством та Шведською імперією у 1700–1721 рр. за панування на Балтиці, й в цілому — за домінування у Східній Європі.
У селищі міського типу Чорний Острів на Хмельниччині археологи натрапили на підземні галереї, розташовані під гостинним двором, аналогів якому немає в області.![На Хмельниччині виявили унікальні підземні галереї]( "На Хмельниччині виявили унікальні підземні галереї")
Про це кореспонденту
Укрінформурозповів співробітник Науково-дослідного центру «Охоронна археологічна служба» Інституту археології НАНУ Павло Нечитайло.
«Ми вже другий рік працюємо у Чорному Острові. Цього разу мали справу з об’єктом, який місцеві називають ратушею, але це був величезний заїжджий двір для торгівлі. Найближчі його аналоги – гостинний двір на Подолі, торгові ряди в Умані та Білій Церкві. Більше заїжджих дворів у Хмельницькій області не залишилося. Серія підвалів, побудованих під ним, має фрагменти галерей, які ведуть у напрямку до палацу Пшездецьких (пам’ятка архітектури місцевого значення, побудована у XVIII столітті – ред.) та костелу. Їх треба розчищати і, можливо, вони теж виявляться цікавими підземними об’єктами галерейного типу», - розповів Нечитайло.
За його словами, цього разу археологи відкрили у Чорному Острові потужний культурний шар XVII-XVIII століть із залишками пічних кахлів, а також фрагменти горщиків XV (а можливо, і XIV) століття. Дослідник акцентує: це може свідчити, що біля тих торгових рядів стояла будівля, оскільки такий потужний культурний шар просто так не утворюється.
![]()
Нечитайло сподівається, що археологам таки вдасться віднайти фундамент старої ратуші, адже ця звична для жителів Чорного Острова назва не могла виникнути на порожньому місці.
«Найцікавішою знахідкою для нас було відкриття зернової ями, яка залягала нижче рівня фундаментів на глибині приблизно 2,2 м. Вона добре збережена, має цікаву форму з обпаленими стінками і досліджена, але її довелося засипати, бо вона на серйозній глибині під фундаментом. Ще відомий мандрівник Ульріх фон Вердум (жив у XVII столітті– ред.) залишив у своєму щоденнику детальні свідчення про багато сіл і містечок Хмельницької області. Він зазначає, що на Поділлі була традиція ховати зерно в ями з опаленими стінками. До речі, вона зберігалася ще до Другої світової війни», - додав археолог.
Торік під час археологічних робіт у Чорному Острові дослідники на невеликій площі розкопу знайшли вал ХIV століття литовських часів, який стояв прямо під палацом Пшездецьких, та залишки архітектурних елементів палацу, що були втрачені за радянської доби.
Минулого тижня робота експедиції у містечку завершилася, а далі археологи будуть систематизувати всю зібрану інформацію.
Як повідомляв Укрінформ, у Полонному на Хмельниччині археологи розчистили і дослідили унікальну підземну галерею ХVIII століття, яка безпосередньо пов’язана з подіями Північної війни між Московією та Швецією на початку 1700-х років.
му місці.
![]()
Фото: Павло Нечитайло
