Quantcast
Channel: Вільно та Чесно про Головне
Viewing all 41163 articles
Browse latest View live

На России снова взорвался газ - двое россиян погибло

$
0
0
В результате взрыва газа в жилом доме в Ростовской области погибли двое россиян. Об этом сообщает ТАСС со ссылкой на главное управление МЧС по региону.


Опубликовано видео с места взрыва газа в Ростовской области / фото: пресс-служба МЧС России / ТАСС

По данным агентства, на месте был обнаружен погибший мужчина. Второй жертвой взрыва стала девочка 2010 года рождения, она скончалась в машине скорой помощи. Один пострадавший госпитализирован в тяжелом состоянии.

Взрыв бытового газа произошел в двухэтажном жилом доме в поселке Чистоозерный Ростовской области ночью 12 мая. Как сообщала пресс-служба МЧС, под завалами могут находиться жильцы. Кровля упала на две квартиры, в которых зарегистрированы девять россиян.

На кадрах видно, что второй этаж дома сильно поврежден. Обвалилась кровля и стены. Как сообщили в местном отделении МЧС, здание может полностью обрушиться после взрыва, из-за чего сотрудникам трудно вести спасательные работы. В поселке введен режим чрезвычайной ситуации. На месте продолжают работать более ста спасателей.

В Україні розсекретили документи щодо вбивства Петлюри та ексклюзивні матеріали УНР

$
0
0
Галузевий державний архів Служби зовнішньої розвідки України розсекретив близько 350 ексклюзивних матеріалів про діяльність УНР. Про це повідомив сайт Служби зовнішньої розвідки України.

В Україні розсекретили документи щодо вбивства Петлюри

“Документи іноземного та контррозвідувального відділів державного політичного управління УРСР 1919–1936 рр. взято з архівних справ, що перебувають на зберіганні в Галузевому державному архіві СЗРУ і дотепер були малодоступні для широкого загалу. Ексклюзивні матеріали містять майже 350 документів, що відкривають нові сторінки української національно-визвольної боротьби: оригінали та копії документів УНР, дипломатичні папери, накази, резолюції, відозви, статути, листи, фотографії та багато іншого”, - йдеться у повідомленні.

В СЗРУ зауважують, що у матеріалах можна знайти документи з нормативно-правової діяльності УНР, дипломатичних зусиль Уряду УНР на міжнародній арені та матеріали про тогочасних лідерів українських державних утворень. Також документи висвітлюють діяльність еміграційного Уряду УНР, листування керівництва Республіки та заходи з відновлення козацтва в Україні, стан і діяльність Військової організації та утворених військових формувань, фінансові документи. “Особливо цікавими є матеріали, що стосуються убивства Симона Петлюри”, - підкреслюється у повідомленні.

Барельєф Симону Петлюрі відкриють на місці боїв УНР у Києві

Документи було розсекречено з нагоди відзначення 100-річчя заснування Української Народної Республіки. Галузевий державний архів Служби зовнішньої розвідки України підготував архівні документальні матеріали про діяльність УНР у 20-30 роках ХХ ст. – час, коли відбувалося її становлення і тривала боротьба за суверенітет України.

Россия глушит украинские радиостанции на оккупированном ею Крыме

$
0
0
Сигнал семи украинских радиостанций в 20 населенных пунктах северного Крыма полностью или частично заглушается сигналом российских FM радиостанций.



Об этом сообщает "Крымская правозащитная группа"по итогам мониторинга, проведенного в марте-апреле 2019 года.

"Мониторы КПГ проверили 13 частот 7-ми украинских радиостанций, которые получили от Нацсовета по телевидению и радиовещанию разрешение на вещание на территории Северного Крыма из подконтрольных Украине поселков Чонгар и Чаплынка", - говорится в сообщении.

По данным "Крымской правозащитной группы", мониторинг был организован с помощью автомагнитол в населенных пунктах Cеверного Крыма, расположенных рядом с находящимся возле админграницы с оккупированным полуостровом пунктом пропуска Чаплынка.

В частности, мониторинг проведен в следующих 20 населенных пунктах: Надежино, Красноармейское, Вишневка, Крепкое, Танковое, Пролетарка, Красноперекопск, Совхозное, Таврическое, Рисовое, Почетное, Перекоп, Армянск, Суворово, Пятихатка, Карпова балка, Филатовка, Ишунь, Томашевка, Воинка.

Как сообщалось, в ноябре 2018 года, согласно мониторингу "Крымской правозащитной группы", в 10 из 13 населенных пунктов оккупированного Крыма вещание украинских радиостанций на восьми частотах блокировалось российскими радиостанциями.

Спроба "харківського реваншу" - трагедія чи фарс?

$
0
0
Спроба «харківського реваншу» - трагедія чи фарс?
Проспект Григоренка чи Жукова – не вибір назви, а цивілізаційний вибір, який Україна, здавалося б, уже зробила…

Повчальна ситуація в Харкові – у міжчассі, поки новий президент б’ється з парламентом за можливість вступити в права на тиждень раніше (або й розпустити геть Верховну Раду) – мер міста, Генадій Кернес, розпочав «розвідку боєм», щоб дізнатися, як далеко він може зайти, демонтуючи демократичні здобутки попередніх п’яти років.

Отже, що ж збурило громадську думку…

Повернення проспекту Петра Григоренка імені радянського маршала Жукова «не викличе конфронтації» серед жителів Харкова, так само, як і знесення намету волонтерів на площі Свободи, вважає Геннадій Кернес. На його думку, повернення проспекту імені Жукова є «історичною справедливістю» та «в межах чинного законодавства».

Про це він написав на своїй сторінці у Facebookта згодом підтвердив, відповідаючи на запитання журналістів.

«…я вважаю це історична справедливість, мені дуже приємно говорити про це у День перемоги. (…) Я працюю в рамках чинного законодавства. І ми нічого не порушуємо», — пояснив він.

Мер також підтримав ідею "прибрати брудний намет" активістів із площі Свободи. "Йому там не місце. Якщо ця петиція набере достатню кількість голосів, ми будемо виконувати рішення, яке буде ухвалено, – сказав Кернес. - Жодної конфронтації не може бути. Тому що новий президент обіцяв зупинити війну... а на площі Свободи стоїть намет зі снарядом, з усім, нагадуючи про війну, навіщо це потрібно?" – додав він.



Зазначимо для не-харків’ян, що намет на площі Свободи в Харкові було встановлено п'ять років тому. Його використовували для збору допомоги на Майдан, АТО, госпіталь та інші ініціативи. Біля намету встановлено дошку пам'яті загиблим унаслідок теракту біля Палацу спорту в Харкові 22 лютого 2015 року.

На петиційному фронті – без змін…

8 травня на офіційному сайті Харківської міської ради, міського голови та виконавчого комітету було публіковано дві петиції: одна з пропозицією повернути проспекту Петра Григоренка назву проспект Жукова задля «відновлення історичної пам’яті», друга – прибрати намет волонтерів на центральній площі міста – площі Свободи задля «презентабельного вигляду».

Обидві підозріло швидко – за добу – набрали потрібні 5 тисяч голосів. Раніше таких темпів не бувало. На сайтіза кілька років зібралися понад 2800 петицій, і з них «повний комплект» набрали трохи більше 20, чотири з яких (позначені на скані), втім, дуже доречні в нинішньому контексті.



Попри набрані голоси мер не поспішав бадьоро, як нині, відгукнутися на думку харків’ян – прямо чи завуальовано відмічені петиції відхилені.

…і з аргументацією не склалося

На ідею «відновлення історичної справедливості» шляхом повернення назви проспекту харків’яни відгукнулися в соцмережах, пояснивши, що «історична назва» проіснувала аж… з 1995 року, а до цього вулиця, що виникла в 60-х роках, називалася Стадіонна.

«Треба чесно дивитися правді в вічі - Харків звільнила радянська армія під командуванням маршала Жукова», - пише автор петиції. Справді, треба чесно дивитися правді в очі – Жуков не командував радянською армією і не командував війсками, що звільнили Харків. На серпень 1943 року, коли було звільнено Харків, він не мав командної посади: як представник ставки «координував» дії фронтів. Визволили Харків війська під командуванням Івана Конєва, а вулиця Конєва в Харкові є – тож з історичною пам’яттю все гаразд. А який «слід в історії Харкова» залишив Жуков, не знає навіть автор петиції. Там, де він справді залишив слід – вулиці його імені немає – роздивіться карту Ржева - російського міста, що стало символом злочину радянського командування, Жукова і Сталіна, які поклали в марних атаках тисячі і тисячі солдатів і офіцерів. Це пам’ять про них має бути увічнена. Погугліть, прочитайте Твардовського – «Я убит подо Ржевом»…

…у Фейсбуці – обмін ударами

Український інститут національної пам'яті звернеться до суду в разі перейменування проспекту Григоренка на проспект Жукова у Харкові, оскільки такі дії є порушенням закону, написав у Facebookголова інституту Володимир В'ятрович.

В'ятрович наголосив, що можливе присвоєння будь-якому об’єкту права власності (об’єкту топоніміки) у Харкові імені Жукова суперечитиме вимогам частини 6-ї статті 3 Закону України "Про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій", а згідно з частиною другою статті 436-1 Кримінального кодексу України дії щодо поширення та публічного використання символіки комуністичного тоталітарного режиму, вчинені особою, яка є представником влади, караються позбавленням волі на строк від 5 до 10 років з конфіскацією майна або без такої.

Мер Харкова Геннадій Кернес, теж у Facebook, прокоментував цю заяву так: «проводячи декомунізацію, харків'ян не запитували».

"Дякую всім вам, хто підтримав петиції. Радий, що наші думки збігаються. Я працюю у рамках закону та повноважень органів місцевого самоврядування, і обидва питання - про військовий намет на площі Свободи і про повернення імені Жукова до Харкова - будуть розглянуті найближчим часом міською радою", - зазначив він.

Волонтери кажуть: «до перемоги» - це до перемоги…

У Харкові волонтери планують відстоювати намет "Все для перемоги", яка з 2014 року знаходиться на площі Свободи. Про це журналістам розповіликоординатори збору допомоги та представники націоналістичних рухів.

За словами активістів, вони планують перебувати на площі Свободи до тих пір, поки не будуть деокуповані Донбас і Крим. У зв'язку з цим вони планують відстоювати пост як в судовому порядку, так і за допомогою інших методів. Дії міської влади керівники волонтерів називають "спробою початку проросійського реваншу".

"Зараз йде зміна влади: Порошенко йде, а Зеленський ще не став президентом. І я так розумію, що він (Кернес .- Ред) планує в цей проміжок часу прибрати намет, яку хотів знести кілька років поспіль", - вважає один з координаторів проекту "Все для перемоги" Борис Редін.

"Ми не віддамо намет. Приїдуть наші побратими, готові встати на захист цього місця." Вата "чомусь вирішила, що зі зміною імені президента зміниться курс. Але це не так", - заявив керівник обласного штабу "Правого сектора" Юрій Ліхота .

Активісти також заявили, що меру і членам міськвиконкому загрожує кримінальна відповідальність у разі спроби обмежити свободу мирних зборів.

Сьогодні намет взяла під цілодобову охорону поліція. За словами заступника голови Харківської облдержадміністрації Михайла Черняка, поліцейські чергуватимуть біля неї в зв'язку з загрозою пошкодження конструкції. «Ми живемо в таких умовах, що люди навіть забули про триваючу війну і про те, що кожен день є загиблі. Тільки в нашій області 15 тисяч чоловік брали участь в бойових діях, 203 воїна віддали свої життя», - зазначив він.

Ініціатива Кернеса спричинила бурхливу реакцію в соцмережах

Цікаво, що коментарі тільки проти обох петицій – неначе 5 тисяч прихильники перейменування та зносу намету не знають в інтернет взагалі. Чи їх і справді немає? Показово, що дописи майже всі російською мовою – отакий на сьогодні «український націоналізм». Зацитуємо, для точності, без перекладу:
  • «Это явный сепарский реванш Гепы, надо готовиться к бойне на площади Свободы

  • Да, вид у палатки аховый, но ещё более дерьмовый акцент Гепы на том, что нам не нужно напоминание о войне.

  • Это начало реванша, дальше полномасштабная гражданская война, скажите спасибо клоуну.

  • Харьковчане,в своём большинстве это гнилой народишко, именно поэтому они и выбрали себе мэра уголовника,, удивляться тут нечему.

  • в любом стаде есть паршивая овца. А для полуторамиллионого населения этого города 5 тыщ идиотов это сущий пустяк. Это типичная очередная провокация Кернеса. Почему его никто так и не посадит за сепаратизм и ватизм на нары, не понятно.

  • Потому, что сами такие да уголовники, как и он и работали с ним. Была бы нормальная правоохранительная и судебная система, он уже бы сидел. Если так и дальше будет продолжаться, люди могут взять на себя функции государства, если государство не хочет их выполнять, и устроят самосуд, как было в Одессе, когда полиция прикрывала стреляющих в людей сепаратистов и бездействовала. Это очень о может плохо закончится.

  • Этот случай иллюстрирует, что применять систему самоуправления (принятие решений через петиции, референдумы и прочее) будет, наверное, очень непросто.
Укрінформ звернувся по коментарі

…до правозахисника, голови Правління Української Гельсінської спілки з прав людини, директор Харківської правозахисної групи Євгена Захарова

Євген Захаров
Євген Захаров

Ставлення до ідеї знести намет волонтерів - різко негативнее… Дивує, що мер вирішив отак наплювати в душу, адже ініціатор встановлення намету (Ігор Толмачов. – Ред.) загинув під час теракту 2015 року – і така наруга над пам'яттю – аморальний вчинок.

Щодо проспекту, то його історична назва не Жукова, а вулиця Стадіонна. І це не головне. Ми (Харківська правозахисна группа. – Ред.) тривалий час добивалися увічнення пам'яті генерала Григоренка, який був міцно пов'язаний з Харковом (і справа не в тих двох роках, коли він навчався тут у Політехнічному) – тут були близькі йому люди, які в СРСР писали листи на його захист і самі отримали за це позбавлення волі. До них він приїздив в Харків неодноразово – це і для мене близькі люди… Одна з найяскравіших постатей у правозахисному русі в Україні та СРСР – він гідний увічнення, і це було у Харкові зроблено. А тепер – назад?

Що це було з боку Кернеса? Взагалі не розумію його мотивів. Якщо він вважає, що його підтримають харків’яни, то він помиляється. 80 відсотків, які проголосували за Зеленського – аж ніяк не тотожні 80 відсоткам «ватності» харків’ян. У 2015 році ми робили опитування – і проти української державності висловилися 14 відсотків містян: причому за входження до Росії – 7 відсотків, а 7 – за щось типа «ХНР». Навряд чи щось змінилося тут з 2015 року. За Зеленського голосували не з антиукраїнських настроїв, а невдоволені соціальною політикою. Це не ті люди, що підтримують перейменування проспекту. Сподіваюся, що Кернес лише зробив спробу, дізнався про ситуацію і тепер - відступить.

Чи була імітована сама петиція? Кернес – хороший адміністратор, йому нескладно таке було зробити, як організувати потрібну кількість підписів. І те, що автори петицій – досі нікому не відомі «римовані прізвища» Клименко та Костенко, які розмістили свої петиції з різницею в 54 хвилини, з наступними дивами щодо швидкості збору підписів – справді, схоже на імітацію. Пам’ятаю, як нам важко бувало навіть розмістити петицію – не те, що зібрати голоси…

Кернес впертий… але громадська активність може вплинути. Натомість якщо промовчати - це покаже йому можливість так і діяти.

…та до юриста, начальник відділу правового забезпечення Українського інституту національної пам’яті Сергія Рябенка:

Сергій Рябенко
Сергій Рябенко

“…Електронна петиція, з точки зору чинного законодавства, це лише одна із форм звернення громадян, на рівні з будь-якими письмовими листами до органів державної влади. Власне, якщо ця петиція набирає певну кількість голосів, то єдиний обов’язок в органу місцевого самоврядування – це розглянути її по суті тих питань, які там порушені.

Однак закон не говорить про те, що петиція обов’язково мусить задовольнятися чи не задовольнятися відповідним органом… І в даному разі, якщо йдеться про ініціативу присвоєння імені Жукова будь-якому об’єкту топоніміки на території міста Харкова, то існує законодавча заборона, яка не дозволяє це зробити, бо суперечитиме вимогам частини 6-ї статті 3 Закону України "Про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій”…

Відтак єдине, що можуть зробити в рамках закону пан Кернес, Харківська рада та її виконавчий орган – це розглянути (кимось з головних спеціалістів чи начальником структурного підрозділу) цю петицію і за підписом мера дати відповідь: “Звернення по суті порушених питань опрацьоване, але… вимоги не можуть бути виконані, оскільки їх виконання суперечить закону”.

Якщо ні – то будь-який мешканець міста Харків як член територіальної громади, може від свого імені оскаржити дії посадових осіб чи органів до адміністративного суду, може звернутися до правоохоронних органів, зокрема, прокуратури, поінформувавши про відповідну ситуацію, з тим, аби вони порушили кримінальне провадження за фактом вчинення прямих дій на поширення або використання символіки комуністичного тоталітарного режиму і встановили відповідальність конкретних осіб.

Є практика минулого і позаминулого року, коли органи місцевого самоврядування в Одесі та місті Баштанка Миколаївської області спробували через рішення місцевих рад повернути частину декомунізованих назв – прокуратура дуже оперативно це оскаржила в адмінсудах і так само, ці ж адмінсуди скасували рішення місцевих рад.

Власне, правоохоронні органи чи прокуратура, діючи в межах своїх повноважень, можуть не чекати звернень і також відповідним чином відреагувати.

Про що все це свідчить

Чи справді нинішній мер Харкова Геннадій Кернес замислив переворот та повернення до СРСР? Чи просто на стику між двома президентами намацує межу того, що він може собі дозволити, і переконатися, наскільки для нього актуальні слова Жванецького «…ви ще не відсиділи за старе». Навіть російська влада не чіпає пам’ятник та вулицю Григоренка в Сімферополі. А харківський мер виявився «ватніший за Путіна».

У новообраного президента України Володимира Зеленського в Харкові виборців – четверо з п’яти. Але скільки серед них насправді «якісної вати», яка вважає російсько-українську війну неіснуючою та вітатиме перейменування проспекту правозахисника на ім’я насильника над правами людини?

Олександр Волинський, Київ, Укрінформ

Урочиста Хода матерів загиблих воїнів русско-української війни. Низько вклоняємось вам за синів!

$
0
0
У Києві розпочалася урочиста Хода матерів

У центрі Києва відбулась щорічна урочиста Хода матерів, мета якої привернути увагу суспільства до проблем матерів загиблих воїнів АТО/ООС, багатодітних, матерів з онкохворими дітьми.

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, у заході взяли участь 300 осіб, більшість з них — це матері загиблих воїнів, які несуть портрети. Всі бажаючі можуть підписати листівки "Кілька теплих слів мамі героя".

Учасники ходи о 9 ранку зібрались на Михайлівський площі, запалювали лампадки біля стіни пам'яті, матері загиблих залишали імена синів на 15-метровому прапорі, який розгорнули і пронести до Володимирського собору (ПЦУ). На площі виступив військовий оркестр. Учасники, почесні гості та організатори вшанували загиблих героїв АТО/ООС, розгорнули Прапор Пам’яті, а також поклали квіти до «Народної Стіни Пам’яті».

Урочиста Хода матерів у Києві / Фото: Юлія Овсяннікова, Укрінформ




Після цього хода вирушила від Михайлівської площі по вулиці Володимирській та бульвару Тараса Шевченка до Свято-Володимирського кафедрального патріаршого собору, де відбулось богослужіння за участі святійшого патріарха Філарета.

Як відомо, у неділю, 12 травня, в Україні відзначають День матері.


Украинофоба Доренко даже похоронить не могут по-нормальному

$
0
0
Смерть раша-геббельса Доренко - это грязный сериал, где даже на похоронах никому не скучно. По мощам и елей.


Информационного беса уже заждались на сковородке ансамбль Александрова, Задорнов, Кобзон и Табаков

Церемония прощания с рашистским пропагандоном Сергеем Доренко, который разбился в ДТП на мотоцикле, должна была состояться 12 мая в 11:00. Однако в последний момент его вдове отказались выдавать тело.

Решение не выдавать тело было принято на основании заявления дочерей Сергея Доренко от первого брака - Ксении и Екатерины. Они утверждают, что журналист мог быть отравлен его молодой женой, пишет "Обозреватель".

В документе, который поступил в морг, содержится распоряжение не выдавать тело "в связи с необходимостью повторной судебно-медицинской экспертизы".

Ранее полицаи исключили уголовные версии смерти Доренко считая, что она наступила в результате естественных причин.

Сергей Доренко работал на российских телеканалах. Вел авторскую программу на YouTube. Был включен Украиной в список санкций за антиукраинскую ксенофобскую позицию относительно русской агрессии на Донбассе и оккупации Крыма Россией.

В одном из своих видео Доренко заявил, что России "нужен Киев, хаос и разруха в Украине" и "народные восстания в поясе от Харькова до Одессы".

Ванянах: США снова отказали в визах мокшанским "дипломатам"

$
0
0
Российские дипломаты остались без виз. Американцы не пустили их на форум ООН

Кукареки:
Российский МИД возмущен решением США не выдавать визы дипломатам. Официальные представители России не попали на форум, который проходил в Нью-Йорке под эгидой Организации Объединенных Наций. Он был посвящен будущей конференции участников Договора о нераспространении ядерного оружия. Она также должна пройти в США в 2020 году. В МИДе России действия Соединенных Штатов считают грубейшим нарушением норм международного сотрудничества.

Судя по активности Бени, у нас таки преЗЕдент Коломойский

$
0
0


Премьером лучше б был этот, с Приватом надо вот так-то, генпрокурора до выборов потерпим, с этими в коалицию пойдем, а с этими никогда, не будет по моему - опять разгоним Раду.. на Донбассе гражданская война.. с рюкзаками Аваков был прав.., главой АП будет мой адвокат, - и это всего лишь 10% от сказанного беглым олигархом. Коломойский уже вошел в роль, зицпредседатель не в счет..
А вы думали Зеленский будет с вами прикалываться? Наивные :-) Все только начинается. И, поверьте, от ЗЕ там только лицо в ютубе и прикольные штучки к инаугурации..
Кстати, 19 мая День памяти жертв политических репрессий. И если украинцы дадут им и память затоптать, тогда уж точно - кінець епохи гідності..

На Байкале загорелся входящий в список ЮНЕСКО национальный парк (много видео)

$
0
0
В Прибайкальском национальном парке, который вместе с озером Байкал входит в список всемирного природного наследия ЮНЕСКО, тушат сильный лесной пожар. Как сообщает ТАСС, менее чем за сутки его площадь увеличилась с 7 гектаров до 1,1 тысячи.


Евгений Епанчинцев / РИА Новости

В тушении огня задействованы 67 пожарных и 16 единиц техники, будет также применяться авиация. Тушение осложняется тем, что в зоне пожара сложный рельеф, а скорость ветра достигает 20 метров в секунду.

Национальный парк находится на побережье озера Байкал в Иркутской области. Его площадь — более 417 тысяч гектаров. На территории национального парка (кроме его заповедной зоны) проживает около 15 тысяч россиян, летом его посещают сотни тысяч туристов.

Площадь природных пожаров в Иркутской области превысила 17 тысяч гектаров. В четырех районах был введен режим чрезвычайной ситуации, проводилась эвакуация населения.

Ранее в четверг, 9 мая, было опубликовано видео, которое россиянин снял, проезжая через горящий лес недалеко от Иркутска. Он назвал происходящее «адом» и возмутился отсутствием пожарных.








Гуайдо не против интервенции США в Венесуэлу

$
0
0
Временный президент Венесуэлы Хуан Гуайдо не против военной интервенции Соединенных Штатов Америки в страну. Об этом он заявил в интервью итальянской газете La Stampa, опубликованном 10 мая, сообщает DW.

Гуайдо заявил, что не против интервенции США в Венесуэлу

"Если бы США предложили военное вмешательство, я, пожалуй, принял бы это предложение", - сказал Гуайдо.

В начале мая госсекретарь США Майк Помпео заявил о возможности военного вмешательства в Венесуэлу. Впрочем, он добавил, что Соединенные Штаты предпочитают, чтобы передача власти в стране состоялась в мирный способ.

Тем временем двое соратников Гуайдо - парламентарии Ричард Бланко и Америко Ди Грациа - обратились к иностранным дипломатическим представительствам в поиске убежища.

По данным журналистов, Бланко находится в посольстве Аргентины в Каракасе. Зато Ди Грациа нашел убежище в диппредставительстве Италии в Венесуэле. Информацию об этом подтвердил и МИД Италии.

Ранее Верховный суд Венесуэлы отменил депутатскую неприкосновенность в отношении 10 членов Национальной ассамблеи Венесуэлы, среди которых были и эти двое политиков. Оппозиция страны резко раскритиковала это решение.

Как известно, США, Канада, Австралия, Германия, Испания, Франция и Великобритания, а также многие страны Латинской Америки и Организация американских государств - всего более 50 стран признали Гуайдо временным президентом Венесуэлы, а контролируемую оппозицией Национальную ассамблею - единственным легитимным законодательным органом страны. Однако фактически политику еще не удалось перенять власть в стране.

Зато режим Мадуро поддерживают Россия, Китай, Иран, Турция, КНДР, Куба, Сирия и ряд других мировых изгоев.

Адвокат Трампа отменил визит в Киев и встречу с Зеленским из-за врага Штатов - Коломойского

$
0
0
Личный адвокат президента США Дональда Трампа Рудольф Джулиани отменил свой визит в Киев, где должен был встретиться с новоизбранным президентом Украины Владимиром Зеленским. Об этом сообщает Fox News.

Адвокат Трампа отменил визит в Киев и встречу с Зеленским

"Меня убедили слова двух очень надежных людей сегодня вечером, что избранный президент Украины Владимир Зеленский окружен людьми, которые являются врагами президента Трампа, и людьми, которые - по крайней мере в одном случае — явно коррумпированы и вовлечены в эту схему (вмешательство в выборы президента США в 2016 году - ред.)", - прокомментировал свой отказ Джулиани.

По мнению адвоката Трампа и бывшего мэра Нью-Йорка, он "попадет в среду людей, которые являются врагами президента, а в некоторых случаях врагами Соединенных Штатов".

Джулиани подчеркнул, что его решение не имеют никакого отношения к предстоящим в 2020 году президентским выборам в США.

Ранее Джулиани заявлял о своём намерении посетить Киев для встречи с Зеленским, чтобы убедить украинские власти начать расследование, связанное с интересами президента США Дональда Трампа относительно вмешательства РФ в президентские выборы в 2016 году.

Также в ходе визита в Киев Джулиани надеялся получить новую информацию о работе сына бывшего вице-президента и главного конкурента Трампа в нынешней президентской гонке Джо Байдена, в совете директоров украинской газовой компании Burisma Holdings.

Джуліані назвав фейком опубліковану Лещенком "комірну книгу"Партії регіонів

Украинские защитники освободили новую территорию на Донбассе (видео)

$
0
0
Украинские бойцы освободили очередной километр на востоке Украины от русских оккупантов. Речь идет о посадке в районе села Калиновое в Донецкой области. Об этом на своей странице в Facebook сообщил журналист Андрей Цаплиенко.



На 1000 метров ближе к победе. Стояла себе посадка возле села Калиновое. Выходили из крайних домиков боевики и стреляли из этой посадки по украинцам. Но однажды майским утром они проснулись, пошли к посадке и увидели там тех, в кого стреляли. Побежали обратно к Калиновому, вызвали для поддержки танки и артиллерию. Чтобы вернуть потерянную лесополосу. Но сегодня утром кто-то очень меткий превратил их позиции и технику на строительный мусор и металлолом, передал он.

При этом журналист отметил, что на само село украинские силовики не пойдут.

"Ибо лезть вниз, сверху - это самим становиться мишенью. Разве, если есть планы более масштабной операции. Мне о таких планах неизвестно", - добавил он и опубликовал видео боев.



Ранее, 8 мая, украинские военные отвоевали у оккупантов Донбасса новые территории, при этом им удалось успешно отстоять отвоеванные земли у боевиков. Об этом на своей странице в Facebook сообщил командир 46-го батальона Вооруженных сил "Донбасс-Украина", подполковник Вячеслав Власенко (позывной "Филин").

По его словам, речь идет о территориях в районе Новозвановки Луганской области.

"Отвоевать у врага новые территории это пол дела. Главное их удержать. Тринадцать часов непрерывного вражеского обстрела 120 мм минометами и ПТУР, гаубицами и НОНА-до 152 мм, танками и снайперскими комплексами.

Удержались! И не только удержали свои позиции, а еще и оказали мощный огневой ответ противнику.

А за каждого нашего раненого агрессор ответит сполна. Это я вам гарантирую!" - написал Власенко.

Жуткое сравнение применения смертной казни к своим солдатам на Второй Мировой

$
0
0


Дожить до расстрела

Они не брали Берлин, не маршировали по Красной площади на Параде Победы. Их расстреляли — свои

В 1949 году Главное военно-научное управление Генштаба, готовившее секретный «Стратегический очерк Великой Отечественной войны», разослало письма офицерам и генералам, занимавшим в начале блицкрига командные должности в пограничных округах, с просьбой предоставить воспоминания о боевых действиях летом 1941-го. Писать людям предлагалось, опираясь исключительно на собственную память, — ​большая часть документов дивизий, армий и округов, встретивших войну, оказалась в ходе тех самых боев, о которых просили рассказать, безвозвратно утрачена. Время к откровенности не располагало, и абсолютное большинство адресатов от ответа на запрос уклонились, причем многие, кто воспоминания все-таки прислал, просто ограничились пересказом доступных сводок Совинформбюро. Уже после смерти Сталина адресатам были направлены неоднократные напоминания, и ответы пошли более откровенные. В результате материалы только к концу 50-х были собраны, но так и остались в рукописи.

Год назад свидетельства из сборника были рассекречены и изданы.

Вот, например, воспоминания генерал-майора П. Афанасьева, в начале войны заместителя начальника инженерных войск Прибалтийского особого военного округа.

ИЗ ВОЕННЫХ ВОСПОМИНАНИЙ ГЕНЕРАЛ-МАЙОРА П. АФАНАСЬЕВА, 1941 Г.

«…С наступлением темноты, как только прекратились налеты авиации, часть 34-й армии, а с ней и УНС РУЯ бежали. Артиллерия, имевшая конную тягу, большое количество материальной части побросала, т.к. лошади в большинстве были побиты…

Вследствие чего при приезде МЕХЛИСА был расстрелян перед строем личного состава штаба армии начальник артиллерии генерал-майор ГОНЧАРЕНКО.

Расстреливать ГОНЧАЧЕНКО было приказано начинжу армии полковнику ДУГАРЕВУ, который из-за отсутствия начальника штаба армии строил личный состав, в то же время являясь секретарем парторганизации штаба. На вопрос МЕХЛИСА «кто будет расстреливать?» комиссар штаба назвал его фамилию. ДУГАРЕВ и ГОНЧАРЕНКО в быту были друзьями, поэтому данный факт произвел на него сильное впечатление, и после этого ДУГАРЕВ стал просто пьяницей…»

Шел июль 1941-го.

Что такое «УНС РУЯ», я не знаю. О Мехлисе же много читал и слышал. В начале войны — ​главный политпропагандист Вооруженных сил. Человек, по всем без исключения отзывам, редкой личной храбрости, удивительного невежества в профессиональных военных вопросах и патологической жестокости. Где он появлялся, людей гнали в неподготовленные, бессмысленные атаки, неизменно заканчивавшиеся катастрофой, вслед за чем начинались недолгие поиски виноватых и бессудные расстрелы. В результате представителем Ставки Мехлиса на фронт посылать перестали, но число жертв его не подсчитано даже приблизительно.

Да один ли он такой был?!

Из перечня лиц высшего комначсостава, репрессированных в 1941 году. Данные составителей одного из первых сборников рассекреченных документов «Скрытая правда войны» (1992 г.).

Арженухин Ф.К. — ​генерал-лейтенант авиации, Володин П.С. — ​генерал-майор авиации, Гольцев Н.Д. — ​генерал-майор, Гончаров В.С. — генерал-майор, Григорьев А.Т. — ​генерал-майор…

Всего 30 человек. Все впоследствии реабилитированы.

Общая же численность комначсостава старшего и среднего звена, который погиб в результате репрессий 1941 года, неизвестна, уточняют составители — ​историки П. Кнышевский, О. Васильева (нынешняя министр образования, кстати), В. Высоцкий и С. Соломатин.

А вот что пишет (уже в 2017-м) в своей книге «Война на весах Фемиды» Вячеслав Звягинцев (действительный государственный советник юстиции 3-го класса, бывший начальник аналитического отдела Арбитражного суда России).

ИЗ КНИГИ «ВОЙНА НА ВЕСАХ ФЕМИДЫ», 2017

«Работа военной Фемиды в годы войны действительно изобилует белыми пятнами. Если с довоенными репрессиями в армии мы в основном «разобрались», то применительно к военному времени — ​до сих пор на глазах повязка. Не у Фемиды — ​у нас с Вами! Официальная судебная статистика абсолютно не отражает реалий того времени. Опубликованные в последние годы таблицы и списки (даже о количестве репрессированных лиц из высшего комначсостава) далеко не полные.

На самом деле, по подсчетам автора, только за первый военный год (с 22 июня 1941 года по 21 июня 1942 года) было подвергнуто арестам 107 человек (1 маршал, 72 генерала, 6 адмиралов, остальные — ​командиры дивизий и высший политсостав; из них 45 чел. приговорили к расстрелу, в т. ч. 34 генерала, 10 чел. умерли в заключении).



Причем, надо заметить, этот список далеко не полный. В него не вошли генералы, арестованные до войны, но осужденные в годы войны; генералы, точная дата ареста которых неизвестна (генерал-майоры К.Я. Архипчиков, Я.П. Лиепиньш, А.Н. Крустыньш, генерал-майоры артиллерии В. И. Жилис, Г.Ф. Бреде и другие, арестованные летом 1941 г.), а также генералы, заочно осужденные Военной коллегией Верховного суда СССР.

Добавим к этому, что, по данным исследователя А. Печенкина, в период Великой Отечественной войны погибли и умерли от различных причин 458 генералов и адмиралов. Репрессиям подверглись свыше 90 генералов и адмиралов. Из них 54 чел. погибли (48 — ​расстреляли, 6 — ​скончались в тюремных застенках), что составило почти 12 процентов общих потерь советского генералитета за весь период войны…»



Это — ​генералы! А что говорить об офицерах, сержантах, рядовых?

ДОКУМЕНТ ОТ 3.07.1941
Из донесения начальника Управления политпропаганды Юго-Западного фронта бригадного комиссара Михайлова


«…За период с 29 июня по 1 июля в частях 6-го стрелкового корпуса задержано дезертиров и возвращено на фронт до 5000 человек. 3-м отделом (особым отделом. — ​П. Г.) расстреляно по корпусу 100 человек дезертиров.

Из числа бежавших с фронта командирами частей расстреляно за дезертирство 101 человек.

В 99 сд (стрелковой дивизии. — П. Г.) из числа приписников западных областей УССР во время боя 80 человек отказались стрелять. Все они командованием расстреляны перед строем.

Командир роты 895 сп 139 сд … (фамилия снята цензурой архива. — ​П. Г.) во время боя самовольно снял роту с фронта и пытался отходить. Командир дивизии генерал-майор Смехотворов тут же застрелил его…»

Историк ленинградской блокады Никита Ломагин приводит докладную записку особого отдела НКВД Ленинградского фронта, адресованную представителю Ставки Ворошилову: только с мая по декабрь 1942 года за шпионаж, вредительство, изменнические намерения, пораженческую агитацию, дезертирство и членовредительство было арестовано почти четыре тысячи солдат и офицеров, из них к высшей мере наказания приговорены 1538 человек.

И еще документ, с которого снят гриф секретности. Приказ войскам Юго-Западного фронта от 12 декабря 1941 г.

ТЕКСТ РАССЕКРЕЧЕННОГО ДОКУМЕНТА ОТ 12.12.1941

«Военный прокурор ЮЗФ представил мне данные, свидетельствующие об имеющих место случаях превышения власти, самочинных расстрелах и рукоприкладстве со стороны отдельных командиров частей по отношению к своим подчиненным.

Нередко эти действия совершались в пьяном состоянии на виду у красноармейских масс и местного населения. (Следуют примеры.)

Эти и подобные им другие возмутительные факты имели место уже после издания Приказа наркома обороны т. СТАЛИНА И.В. № 0391 от 4 октября 1941 г. «О фактах подмены воспитательной работы репрессиями» и свидетельствуют о грубейшем игнорировании некоторыми командирами частей этого важнейшего приказа… Командующий войсками ЮЗФ С. Тимошенко, член Военного совета ЮЗФ Н. Хрущев».

В послевоенные десятилетия обо всем этом не упоминалось и вслух не говорилось. А что говорилось?

Законы военного времени способствовали созданию наиболее благоприятных условий для разгрома фашистских захватчиков. Они обеспечивали единство действий армии и народа, слияние фронта и тыла в единый боевой лагерь. Проведение этих законов в жизнь повышало у советских людей чувство долга, политическую и трудовую активность, ответственность за выполнение возложенных на них обязанностей. Всей своей деятельностью судебные органы воспитывали граждан СССР в духе преданности Родине и делу социализма, в духе точного и неуклонного выполнения законов Советского государства и прежде всего законов военного времени, бережного отношения к социалистической собственности, добросовестного и честного отношения к государственному, общественному и воинскому долгу, уважения правил социалистического общежития.

Характерной особенностью деятельности военных трибуналов во время войны была меткость и гибкость судебной репрессии. Сурово карая шпионов, предателей, паникеров и злостных дезертиров, военные трибуналы в то же время применяли к лицам, совершившим преступления, не представлявшие особой опасности, или случайно провинившимся, отсрочку приведения приговоров в исполнение до окончания военных действий с направлением осужденных в штрафные части, где им предоставлялась возможность искупить свою вину перед народом.

Во время войны был усилен надзор за строгим соблюдением законов, направленных на укрепление обороны СССР…

И вот в 8-м номере журнала «Государство и право» за 1995 год генерал-полковник юстиции А. Муранов опубликовал статью «Деятельность органов военной юстиции в годы Великой Отечественной войны», в которой впервые были опубликованы статистические данные. Очень серьезно меняющие наши представления о том, как мы воевали и как победили.



За годы войны трибуналами было осуждено 2 530 663 человека. Из них смертный приговор вынесен 284 344.

Из них расстреляно 157 593. Сто пятьдесят семь тысяч пятьсот девяносто три человека! Примерно пятнадцать дивизий!

И это без учета работы судов общей юрисдикции, особого совещания при НКВД и внесудебных расстрелов органами СМЕРШ, заградотрядами и наводящими порядок в войсках разнообразными мехлисами. Да еще давайте учтем последствия знаменитого приказа Ставки № 270 от 16 августа 1941 года: «…Командиров и политработников, во время боя срывающих с себя знаки различия и дезертирующих в тыл или сдающихся в плен врагу, считать злостными дезертирами, семьи которых подлежат аресту как семьи нарушивших присягу и предавших свою Родину дезертиров. Обязать всех вышестоящих командиров и комиссаров расстреливать на месте подобных дезертиров из начсостава… Обязать каждого военнослужащего, независимо от его служебного положения, потребовать от вышестоящего начальника, если часть его находится в окружении, драться до последней возможности, чтобы пробиться к своим, и, если такой начальник или часть красноармейцев вместо организации отпора врагу предпочтут сдаться в плен, — ​уничтожать их всеми средствами, как наземными, так и воздушными, а семьи сдавшихся в плен красноармейцев лишать государственного пособия и помощи…»

Но подсчитаны только приговоры трибуналов. С четкой раскладкой по годам:
в 41-м — ​216 142,
в 42-м — ​685 562,
в 43-м — ​727 207,
в 44-м — ​543 745,
и в 45-м — ​357 007 человек.

За что же судили?

За воинские преступления — ​792 192 человека, за общеуголовные — ​1 266 483 и, наконец, за контрреволюционные — ​471 988.

Почти полмиллиона контрреволюционеров было обезврежено, подумать только!

В том числе те, кто сказал в кругу товарищей: «Все-таки «мессер» — ​хороший у фрицев самолет, мать его так!» В том числе те, кто поделился сорокой на хвосте принесенной новостью из соседнего батальона… В том числе те, кто подобрал немецкую листовку и сунул в карман для самокрутки…

Все это считалось «изменой Родине».

Дошло до того, что в ноябре 1942 года начальник Главного управления военных трибуналов наркомата юстиции и главный военный прокурор Красной армии были вынуждены издать совместную директиву «О необоснованном возбуждении дел и осуждении военнослужащих по ст. 58–10, ч. 2 УК при обнаружении фашистских листовок, когда не обнаружено злонамеренности лиц, у которых обнаружены листовки».

А если особисту захотелось обнаружить именно «злонамеренность»?

В сентябре 42-го особый отдел 56-й армии арестовал 24-летнего офицера Елизара Мелетинского, обвиненного в шпионаже. Он знал немецкий, служил в разведроте, и погубили его найденные в полевой сумке русско-немецкий разговорник и книга лютеранских псалмов, офицер забрал их у пленного. Это послужило основанием военному трибуналу приговорить будущего всемирно признанного лингвиста к десяти годам лагерей — ​«за антисоветскую агитацию с целью разложения Красной армии». В приговоре было уточнено, что еврей Мелетинский «восхвалял фашистский строй и Гитлера». В своих послевоенных воспоминаниях Мелетинский напишет, что среди других вместе с ним арестованных и ложно обвиненных в государственной измене оказались два совсем юных неграмотных парня, призванных из соседней деревни. Их приговорили к смертной казни и расстреляли.

Уже упомянутый генерал Муранов отмечал, что «наибольшее число неправомерных приговоров во время ВОВ было вынесено по делам о контрреволюционной пропаганде и агитации». Эти дела были особенно просты для расследования и сильно способствовали карьерному росту следователей.

Другой генерал, наш современник, недавний замминистра последовательно в нескольких силовых ведомствах, решил высказаться в фейсбуке на тему:

«Штрафные роты и штрафные батальоны как особая форма военного гуманизма».

«В боевой обстановке реальной большой войны, — ​пишет он, — ​единственной эффективной формой наказания за широкий спектр преступлений является расстрел… Наличие возможности отправить совершившего преступление военнослужащего (рядового или сержанта) в штрафную роту, а офицера — ​в штрафной батальон, вместо того чтобы расстрелять его на месте, существенно меняет как ситуацию управления в боевом подразделении, так и дисциплинарную практику».

А теперь посмотрим на статистику применения смертной казни на фронтах Второй мировой нашими союзниками по Антигитлеровской коалиции.

Британские военные трибуналы приговорили к смерти 40 своих военнослужащих, французские — ​102, американские — ​146.

«Патриот» скажет: вот так они и воевали, сдувая с себя пылинки!

Но неужели действительно наша армия оказалась самой недисциплинированной и самой ненадежной?

У нас, напомню, таких «пылинок» набралось на 15 дивизий — ​мародеров, дезертиров, самострелов, изменников, террористов, диверсантов, контрреволюционеров, паникеров, трусов… Не оскорбительно ли звучит по отношению к армии-победительнице? Но, может быть, это просто такая наша национальная традиция — ​бить своих так, чтобы чужие боялись? Готовя этот материал, я долго искал данные по старой царской армии времен Первой мировой войны. Сводной цифры не нашел, никто из знакомых историков подсказать не смог. Но с 1905 по 1917 год повешено и расстреляно в России было — ​3087 человек.

Остается только для полноты картины обратиться и к статистике вермахта. За пять лет войны, с 1 сентября 1939 по 1 сентября 1944 года, по приговорам германских военных трибуналов казнено 7810 человек.

Давайте уж договорим до конца: либо — ​либо. Либо карательные органы советской власти, используя невиданные в мировой военной истории террористические практики, обеспечили победу в войне армии, не желающей и не способной защищать Родину. И тогда вечная наша им благодарность за это. Либо — ​победа пришла ВОПРЕКИ всем их стараниям.

Злобный, лживый, бесчеловечный режим просто не знал другого способа бороться за свое существование.

Из всего комплекса многовековой народной мудрости он усвоил только одно: лес рубят — ​щепки летят, но весь лес перевести на щепки не сумел. Народ выстоял и перенес даже это.

24 мая 1945 года Сталин на приеме в Кремле произнес свой знаменитый тост.

ТОСТ СТАЛИНА. 24 МАЯ 1945

«У нашего правительства было немало ошибок, были у нас моменты отчаянного положения в 1941–1942 годах, когда наша армия отступала, покидала родные нам села и города Украины, Белоруссии, Молдавии, Ленинградской области, Прибалтики, Карело-Финской республики, покидала, потому что не было другого выхода.

Иной народ мог бы сказать правительству: вы не оправдали наших ожиданий, уходите прочь, мы поставим другое правительство, которое заключит мир с Германией и обеспечит нам покой. Но русский народ не пошел на это, ибо он верил в правильность политики своего правительства и пошел на жертвы, чтобы обеспечить разгром Германии.

И это доверие русского народа советскому правительству оказалась той решающей силой, которая обеспечила историческую победу над врагом человечества — ​над фашизмом. Спасибо ему, русскому народу, за это доверие!..»

Чтобы никто не смог сказать Сталину: «Вы не оправдали наших ожиданий», и работала не покладая рук огромная карательная система, крушившая без разбору и тех, кто действительно не верил «в правильность политики своего правительства», и тех, кого только заподозрили в этом.

И последнее.

Сталин назвал цифру военных потерь Советского Союза, не особенно даже заморачиваясь ее правдоподобием: 7 миллионов. Хрущев повысил ее до 20. При Горбачеве она выросла до 27…

Скорее всего, точную цифру мы узнать не сможем никогда, не захороним всех «пропавших без вести» на полях от Бреста до Вязьмы, от Варшавы до Будапешта.

Два года назад на слушаниях в Государственной думе прозвучала новая ошеломляющая цифра: 42 миллиона. Нормальное человеческое сознание воспринять ее неспособно.

«Можем повторить»?

Новая газета

В Україні розсекретили документи щодо вбивства Петлюри та ексклюзивні матеріали УНР

$
0
0
Галузевий державний архів Служби зовнішньої розвідки України розсекретив близько 350 ексклюзивних матеріалів про діяльність УНР. Про це повідомив сайт Служби зовнішньої розвідки України.

В Україні розсекретили документи щодо вбивства Петлюри

“Документи іноземного та контррозвідувального відділів державного політичного управління УРСР 1919–1936 рр. взято з архівних справ, що перебувають на зберіганні в Галузевому державному архіві СЗРУ і дотепер були малодоступні для широкого загалу. Ексклюзивні матеріали містять майже 350 документів, що відкривають нові сторінки української національно-визвольної боротьби: оригінали та копії документів УНР, дипломатичні папери, накази, резолюції, відозви, статути, листи, фотографії та багато іншого”, - йдеться у повідомленні.

В СЗРУ зауважують, що у матеріалах можна знайти документи з нормативно-правової діяльності УНР, дипломатичних зусиль Уряду УНР на міжнародній арені та матеріали про тогочасних лідерів українських державних утворень. Також документи висвітлюють діяльність еміграційного Уряду УНР, листування керівництва Республіки та заходи з відновлення козацтва в Україні, стан і діяльність Військової організації та утворених військових формувань, фінансові документи. “Особливо цікавими є матеріали, що стосуються убивства Симона Петлюри”, - підкреслюється у повідомленні.

Барельєф Симону Петлюрі відкриють на місці боїв УНР у Києві

Документи було розсекречено з нагоди відзначення 100-річчя заснування Української Народної Республіки. Галузевий державний архів Служби зовнішньої розвідки України підготував архівні документальні матеріали про діяльність УНР у 20-30 роках ХХ ст. – час, коли відбувалося її становлення і тривала боротьба за суверенітет України.

Россия глушит украинские радиостанции на оккупированном ею Крыме

$
0
0
Сигнал семи украинских радиостанций в 20 населенных пунктах северного Крыма полностью или частично заглушается сигналом российских FM радиостанций.



Об этом сообщает "Крымская правозащитная группа"по итогам мониторинга, проведенного в марте-апреле 2019 года.

"Мониторы КПГ проверили 13 частот 7-ми украинских радиостанций, которые получили от Нацсовета по телевидению и радиовещанию разрешение на вещание на территории Северного Крыма из подконтрольных Украине поселков Чонгар и Чаплынка", - говорится в сообщении.

По данным "Крымской правозащитной группы", мониторинг был организован с помощью автомагнитол в населенных пунктах Cеверного Крыма, расположенных рядом с находящимся возле админграницы с оккупированным полуостровом пунктом пропуска Чаплынка.

В частности, мониторинг проведен в следующих 20 населенных пунктах: Надежино, Красноармейское, Вишневка, Крепкое, Танковое, Пролетарка, Красноперекопск, Совхозное, Таврическое, Рисовое, Почетное, Перекоп, Армянск, Суворово, Пятихатка, Карпова балка, Филатовка, Ишунь, Томашевка, Воинка.

Как сообщалось, в ноябре 2018 года, согласно мониторингу "Крымской правозащитной группы", в 10 из 13 населенных пунктов оккупированного Крыма вещание украинских радиостанций на восьми частотах блокировалось российскими радиостанциями.

Спроба "харківського реваншу" - трагедія чи фарс?

$
0
0
Спроба «харківського реваншу» - трагедія чи фарс?
Проспект Григоренка чи Жукова – не вибір назви, а цивілізаційний вибір, який Україна, здавалося б, уже зробила…

Повчальна ситуація в Харкові – у міжчассі, поки новий президент б’ється з парламентом за можливість вступити в права на тиждень раніше (або й розпустити геть Верховну Раду) – мер міста, Генадій Кернес, розпочав «розвідку боєм», щоб дізнатися, як далеко він може зайти, демонтуючи демократичні здобутки попередніх п’яти років.

Отже, що ж збурило громадську думку…

Повернення проспекту Петра Григоренка імені радянського маршала Жукова «не викличе конфронтації» серед жителів Харкова, так само, як і знесення намету волонтерів на площі Свободи, вважає Геннадій Кернес. На його думку, повернення проспекту імені Жукова є «історичною справедливістю» та «в межах чинного законодавства».

Про це він написав на своїй сторінці у Facebookта згодом підтвердив, відповідаючи на запитання журналістів.

«…я вважаю це історична справедливість, мені дуже приємно говорити про це у День перемоги. (…) Я працюю в рамках чинного законодавства. І ми нічого не порушуємо», — пояснив він.

Мер також підтримав ідею "прибрати брудний намет" активістів із площі Свободи. "Йому там не місце. Якщо ця петиція набере достатню кількість голосів, ми будемо виконувати рішення, яке буде ухвалено, – сказав Кернес. - Жодної конфронтації не може бути. Тому що новий президент обіцяв зупинити війну... а на площі Свободи стоїть намет зі снарядом, з усім, нагадуючи про війну, навіщо це потрібно?" – додав він.



Зазначимо для не-харків’ян, що намет на площі Свободи в Харкові було встановлено п'ять років тому. Його використовували для збору допомоги на Майдан, АТО, госпіталь та інші ініціативи. Біля намету встановлено дошку пам'яті загиблим унаслідок теракту біля Палацу спорту в Харкові 22 лютого 2015 року.

На петиційному фронті – без змін…

8 травня на офіційному сайті Харківської міської ради, міського голови та виконавчого комітету було публіковано дві петиції: одна з пропозицією повернути проспекту Петра Григоренка назву проспект Жукова задля «відновлення історичної пам’яті», друга – прибрати намет волонтерів на центральній площі міста – площі Свободи задля «презентабельного вигляду».

Обидві підозріло швидко – за добу – набрали потрібні 5 тисяч голосів. Раніше таких темпів не бувало. На сайтіза кілька років зібралися понад 2800 петицій, і з них «повний комплект» набрали трохи більше 20, чотири з яких (позначені на скані), втім, дуже доречні в нинішньому контексті.



Попри набрані голоси мер не поспішав бадьоро, як нині, відгукнутися на думку харків’ян – прямо чи завуальовано відмічені петиції відхилені.

…і з аргументацією не склалося

На ідею «відновлення історичної справедливості» шляхом повернення назви проспекту харків’яни відгукнулися в соцмережах, пояснивши, що «історична назва» проіснувала аж… з 1995 року, а до цього вулиця, що виникла в 60-х роках, називалася Стадіонна.

«Треба чесно дивитися правді в вічі - Харків звільнила радянська армія під командуванням маршала Жукова», - пише автор петиції. Справді, треба чесно дивитися правді в очі – Жуков не командував радянською армією і не командував війсками, що звільнили Харків. На серпень 1943 року, коли було звільнено Харків, він не мав командної посади: як представник ставки «координував» дії фронтів. Визволили Харків війська під командуванням Івана Конєва, а вулиця Конєва в Харкові є – тож з історичною пам’яттю все гаразд. А який «слід в історії Харкова» залишив Жуков, не знає навіть автор петиції. Там, де він справді залишив слід – вулиці його імені немає – роздивіться карту Ржева - російського міста, що стало символом злочину радянського командування, Жукова і Сталіна, які поклали в марних атаках тисячі і тисячі солдатів і офіцерів. Це пам’ять про них має бути увічнена. Погугліть, прочитайте Твардовського – «Я убит подо Ржевом»…

…у Фейсбуці – обмін ударами

Український інститут національної пам'яті звернеться до суду в разі перейменування проспекту Григоренка на проспект Жукова у Харкові, оскільки такі дії є порушенням закону, написав у Facebookголова інституту Володимир В'ятрович.

В'ятрович наголосив, що можливе присвоєння будь-якому об’єкту права власності (об’єкту топоніміки) у Харкові імені Жукова суперечитиме вимогам частини 6-ї статті 3 Закону України "Про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій", а згідно з частиною другою статті 436-1 Кримінального кодексу України дії щодо поширення та публічного використання символіки комуністичного тоталітарного режиму, вчинені особою, яка є представником влади, караються позбавленням волі на строк від 5 до 10 років з конфіскацією майна або без такої.

Мер Харкова Геннадій Кернес, теж у Facebook, прокоментував цю заяву так: «проводячи декомунізацію, харків'ян не запитували».

"Дякую всім вам, хто підтримав петиції. Радий, що наші думки збігаються. Я працюю у рамках закону та повноважень органів місцевого самоврядування, і обидва питання - про військовий намет на площі Свободи і про повернення імені Жукова до Харкова - будуть розглянуті найближчим часом міською радою", - зазначив він.

Волонтери кажуть: «до перемоги» - це до перемоги…

У Харкові волонтери планують відстоювати намет "Все для перемоги", яка з 2014 року знаходиться на площі Свободи. Про це журналістам розповіликоординатори збору допомоги та представники націоналістичних рухів.

За словами активістів, вони планують перебувати на площі Свободи до тих пір, поки не будуть деокуповані Донбас і Крим. У зв'язку з цим вони планують відстоювати пост як в судовому порядку, так і за допомогою інших методів. Дії міської влади керівники волонтерів називають "спробою початку проросійського реваншу".

"Зараз йде зміна влади: Порошенко йде, а Зеленський ще не став президентом. І я так розумію, що він (Кернес .- Ред) планує в цей проміжок часу прибрати намет, яку хотів знести кілька років поспіль", - вважає один з координаторів проекту "Все для перемоги" Борис Редін.

"Ми не віддамо намет. Приїдуть наші побратими, готові встати на захист цього місця." Вата "чомусь вирішила, що зі зміною імені президента зміниться курс. Але це не так", - заявив керівник обласного штабу "Правого сектора" Юрій Ліхота .

Активісти також заявили, що меру і членам міськвиконкому загрожує кримінальна відповідальність у разі спроби обмежити свободу мирних зборів.

Сьогодні намет взяла під цілодобову охорону поліція. За словами заступника голови Харківської облдержадміністрації Михайла Черняка, поліцейські чергуватимуть біля неї в зв'язку з загрозою пошкодження конструкції. «Ми живемо в таких умовах, що люди навіть забули про триваючу війну і про те, що кожен день є загиблі. Тільки в нашій області 15 тисяч чоловік брали участь в бойових діях, 203 воїна віддали свої життя», - зазначив він.

Ініціатива Кернеса спричинила бурхливу реакцію в соцмережах

Цікаво, що коментарі тільки проти обох петицій – неначе 5 тисяч прихильники перейменування та зносу намету не знають в інтернет взагалі. Чи їх і справді немає? Показово, що дописи майже всі російською мовою – отакий на сьогодні «український націоналізм». Зацитуємо, для точності, без перекладу:
  • «Это явный сепарский реванш Гепы, надо готовиться к бойне на площади Свободы

  • Да, вид у палатки аховый, но ещё более дерьмовый акцент Гепы на том, что нам не нужно напоминание о войне.

  • Это начало реванша, дальше полномасштабная гражданская война, скажите спасибо клоуну.

  • Харьковчане,в своём большинстве это гнилой народишко, именно поэтому они и выбрали себе мэра уголовника,, удивляться тут нечему.

  • в любом стаде есть паршивая овца. А для полуторамиллионого населения этого города 5 тыщ идиотов это сущий пустяк. Это типичная очередная провокация Кернеса. Почему его никто так и не посадит за сепаратизм и ватизм на нары, не понятно.

  • Потому, что сами такие да уголовники, как и он и работали с ним. Была бы нормальная правоохранительная и судебная система, он уже бы сидел. Если так и дальше будет продолжаться, люди могут взять на себя функции государства, если государство не хочет их выполнять, и устроят самосуд, как было в Одессе, когда полиция прикрывала стреляющих в людей сепаратистов и бездействовала. Это очень о может плохо закончится.

  • Этот случай иллюстрирует, что применять систему самоуправления (принятие решений через петиции, референдумы и прочее) будет, наверное, очень непросто.
Укрінформ звернувся по коментарі

…до правозахисника, голови Правління Української Гельсінської спілки з прав людини, директор Харківської правозахисної групи Євгена Захарова

Євген Захаров
Євген Захаров

Ставлення до ідеї знести намет волонтерів - різко негативнее… Дивує, що мер вирішив отак наплювати в душу, адже ініціатор встановлення намету (Ігор Толмачов. – Ред.) загинув під час теракту 2015 року – і така наруга над пам'яттю – аморальний вчинок.

Щодо проспекту, то його історична назва не Жукова, а вулиця Стадіонна. І це не головне. Ми (Харківська правозахисна группа. – Ред.) тривалий час добивалися увічнення пам'яті генерала Григоренка, який був міцно пов'язаний з Харковом (і справа не в тих двох роках, коли він навчався тут у Політехнічному) – тут були близькі йому люди, які в СРСР писали листи на його захист і самі отримали за це позбавлення волі. До них він приїздив в Харків неодноразово – це і для мене близькі люди… Одна з найяскравіших постатей у правозахисному русі в Україні та СРСР – він гідний увічнення, і це було у Харкові зроблено. А тепер – назад?

Що це було з боку Кернеса? Взагалі не розумію його мотивів. Якщо він вважає, що його підтримають харків’яни, то він помиляється. 80 відсотків, які проголосували за Зеленського – аж ніяк не тотожні 80 відсоткам «ватності» харків’ян. У 2015 році ми робили опитування – і проти української державності висловилися 14 відсотків містян: причому за входження до Росії – 7 відсотків, а 7 – за щось типа «ХНР». Навряд чи щось змінилося тут з 2015 року. За Зеленського голосували не з антиукраїнських настроїв, а невдоволені соціальною політикою. Це не ті люди, що підтримують перейменування проспекту. Сподіваюся, що Кернес лише зробив спробу, дізнався про ситуацію і тепер - відступить.

Чи була імітована сама петиція? Кернес – хороший адміністратор, йому нескладно таке було зробити, як організувати потрібну кількість підписів. І те, що автори петицій – досі нікому не відомі «римовані прізвища» Клименко та Костенко, які розмістили свої петиції з різницею в 54 хвилини, з наступними дивами щодо швидкості збору підписів – справді, схоже на імітацію. Пам’ятаю, як нам важко бувало навіть розмістити петицію – не те, що зібрати голоси…

Кернес впертий… але громадська активність може вплинути. Натомість якщо промовчати - це покаже йому можливість так і діяти.

…та до юриста, начальник відділу правового забезпечення Українського інституту національної пам’яті Сергія Рябенка:

Сергій Рябенко
Сергій Рябенко

“…Електронна петиція, з точки зору чинного законодавства, це лише одна із форм звернення громадян, на рівні з будь-якими письмовими листами до органів державної влади. Власне, якщо ця петиція набирає певну кількість голосів, то єдиний обов’язок в органу місцевого самоврядування – це розглянути її по суті тих питань, які там порушені.

Однак закон не говорить про те, що петиція обов’язково мусить задовольнятися чи не задовольнятися відповідним органом… І в даному разі, якщо йдеться про ініціативу присвоєння імені Жукова будь-якому об’єкту топоніміки на території міста Харкова, то існує законодавча заборона, яка не дозволяє це зробити, бо суперечитиме вимогам частини 6-ї статті 3 Закону України "Про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій”…

Відтак єдине, що можуть зробити в рамках закону пан Кернес, Харківська рада та її виконавчий орган – це розглянути (кимось з головних спеціалістів чи начальником структурного підрозділу) цю петицію і за підписом мера дати відповідь: “Звернення по суті порушених питань опрацьоване, але… вимоги не можуть бути виконані, оскільки їх виконання суперечить закону”.

Якщо ні – то будь-який мешканець міста Харків як член територіальної громади, може від свого імені оскаржити дії посадових осіб чи органів до адміністративного суду, може звернутися до правоохоронних органів, зокрема, прокуратури, поінформувавши про відповідну ситуацію, з тим, аби вони порушили кримінальне провадження за фактом вчинення прямих дій на поширення або використання символіки комуністичного тоталітарного режиму і встановили відповідальність конкретних осіб.

Є практика минулого і позаминулого року, коли органи місцевого самоврядування в Одесі та місті Баштанка Миколаївської області спробували через рішення місцевих рад повернути частину декомунізованих назв – прокуратура дуже оперативно це оскаржила в адмінсудах і так само, ці ж адмінсуди скасували рішення місцевих рад.

Власне, правоохоронні органи чи прокуратура, діючи в межах своїх повноважень, можуть не чекати звернень і також відповідним чином відреагувати.

Про що все це свідчить

Чи справді нинішній мер Харкова Геннадій Кернес замислив переворот та повернення до СРСР? Чи просто на стику між двома президентами намацує межу того, що він може собі дозволити, і переконатися, наскільки для нього актуальні слова Жванецького «…ви ще не відсиділи за старе». Навіть російська влада не чіпає пам’ятник та вулицю Григоренка в Сімферополі. А харківський мер виявився «ватніший за Путіна».

У новообраного президента України Володимира Зеленського в Харкові виборців – четверо з п’яти. Але скільки серед них насправді «якісної вати», яка вважає російсько-українську війну неіснуючою та вітатиме перейменування проспекту правозахисника на ім’я насильника над правами людини?

Олександр Волинський, Київ, Укрінформ

Урочиста Хода матерів загиблих воїнів русско-української війни. Низько вклоняємось вам за синів!

$
0
0
У Києві розпочалася урочиста Хода матерів

У центрі Києва відбулась щорічна урочиста Хода матерів, мета якої привернути увагу суспільства до проблем матерів загиблих воїнів АТО/ООС, багатодітних, матерів з онкохворими дітьми.

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, у заході взяли участь 300 осіб, більшість з них — це матері загиблих воїнів, які несуть портрети. Всі бажаючі можуть підписати листівки "Кілька теплих слів мамі героя".

Учасники ходи о 9 ранку зібрались на Михайлівський площі, запалювали лампадки біля стіни пам'яті, матері загиблих залишали імена синів на 15-метровому прапорі, який розгорнули і пронести до Володимирського собору (ПЦУ). На площі виступив військовий оркестр. Учасники, почесні гості та організатори вшанували загиблих героїв АТО/ООС, розгорнули Прапор Пам’яті, а також поклали квіти до «Народної Стіни Пам’яті».

Урочиста Хода матерів у Києві / Фото: Юлія Овсяннікова, Укрінформ




Після цього хода вирушила від Михайлівської площі по вулиці Володимирській та бульвару Тараса Шевченка до Свято-Володимирського кафедрального патріаршого собору, де відбулось богослужіння за участі святійшого патріарха Філарета.

Як відомо, у неділю, 12 травня, в Україні відзначають День матері.


Украинофоба Доренко даже похоронить не могут по-нормальному

$
0
0
Смерть раша-геббельса Доренко - это грязный сериал, где даже на похоронах никому не скучно. По мощам и елей.


Информационного беса уже заждались на сковородке ансамбль Александрова, Задорнов, Кобзон и Табаков

Церемония прощания с рашистским пропагандоном Сергеем Доренко, который разбился в ДТП на мотоцикле, должна была состояться 12 мая в 11:00. Однако в последний момент его вдове отказались выдавать тело.

Решение не выдавать тело было принято на основании заявления дочерей Сергея Доренко от первого брака - Ксении и Екатерины. Они утверждают, что журналист мог быть отравлен его молодой женой, пишет "Обозреватель".

В документе, который поступил в морг, содержится распоряжение не выдавать тело "в связи с необходимостью повторной судебно-медицинской экспертизы".

Ранее полицаи исключили уголовные версии смерти Доренко считая, что она наступила в результате естественных причин.

Сергей Доренко работал на российских телеканалах. Вел авторскую программу на YouTube. Был включен Украиной в список санкций за антиукраинскую ксенофобскую позицию относительно русской агрессии на Донбассе и оккупации Крыма Россией.

В одном из своих видео Доренко заявил, что России "нужен Киев, хаос и разруха в Украине" и "народные восстания в поясе от Харькова до Одессы".

Ванянах: США снова отказали в визах мокшанским "дипломатам"

$
0
0
Российские дипломаты остались без виз. Американцы не пустили их на форум ООН

Кукареки:
Российский МИД возмущен решением США не выдавать визы дипломатам. Официальные представители России не попали на форум, который проходил в Нью-Йорке под эгидой Организации Объединенных Наций. Он был посвящен будущей конференции участников Договора о нераспространении ядерного оружия. Она также должна пройти в США в 2020 году. В МИДе России действия Соединенных Штатов считают грубейшим нарушением норм международного сотрудничества.

Восстановление целостности Украины Зеленскому советуют начать с Крыма

$
0
0
Если новоизбранный президент Украины Владимир Зеленский хочет восстановить территориальную целостность Украины, свою деятельность он должен начать с решения проблемы Крыма.



Об этом в эксклюзивном комментарии корреспонденту Укринформазаявил председатель Меджлиса крымскотатарского народа Рефат Чубаров во время памятного мероприятия по случаю 75 годовщины депортации крымских татар.

«Любой президент, независимо от его фамилии, если его деятельность будет направлена ​​на восстановление территориальной целостности Украины, он должен начинать с Крыма. И ему никуда не деться от крымскотатарской проблемы, потому что это одна из самых актуальных, самых болезненных проблем, и ему придется работать со всеми партнерами Украины на международной арене. В середине страны ему нужно будет работать со всеми политическими силами, и в первую очередь с Меджлисом крымскотатарского народа», - подчеркнул Чубаров.

По его словам, на сегодняшний день вновь избранный президент ничего не сказал относительно решения проблемы Крыма, чтобы это можно было обсуждать. Вместе с тем, представители Меджлиса, которые владеют исчерпывающей информацией, готовы ее предоставить.

«Если его команде нужно будет очень подробно и детально изложить, мы это сделаем», - заверил Чубаров.
Viewing all 41163 articles
Browse latest View live




Latest Images