![Первомайськ чи Орлик: радянське минуле чи українське майбутнє?]( "Первомайськ чи Орлик: радянське минуле чи українське майбутнє?")
На Миколаївщині, де річка Синюха впадає у Південний Буг, є унікальне місце. Тут колись сходилися кордони Речі Посполитої, Туреччини та Війська Запорозького
Згодом тут виникло три поселення: з козацького боку - Орлик, з польського - Богопіль, з турецько-татарського – Голта. Вони були так близько одне до одного, що їх мешканці казали: наш півень співає на три країни. Радянська влада ці поселення об’єднала і назвала містом Первомайськом, де нині мешкає 65 тисяч людей.https://www.google.com/maps/place/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D1%81%D0%BA,+%D0%9D%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B5%D0%B2%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F+%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C/@48.04508,30.851991,11z/data=!4m5!3m4!1s0x40ce48396a08e8a1:0xcb1de5b04df6a977!8m2!3d48.0451251!4d30.8884315?hl=ru-RUДЕ СХОДИЛИСЬ КОРДОНИ ТРЬОХ ДЕРЖАВВзагалі ці місця багаті на історичні події. У 1362 році на Синіх Водах (так тоді називали річку Синюха) литовсько-українські війська князя Ольгерда розбили монголо-татар. Сьогодні багато істориків вважають цю подію початком звільнення українських земель від «Золотої Орди».
Протягом XV - XVI сторіч ці землі стають ареною запеклої боротьби, у ній все активніше бере участь українське населення, в середовищі якого виникає козацтво. І вже у 1578 році польський король Стефан Баторій закріплює за запорозькими козаками землі, що лежать униз по Дніпру і «вгору рєкі Бога (Бугу) по рєчку Синюха». І якщо Південний Буг у цих місцях слугував кордоном між татарськими кочів’ями і осідлими християнськими поселеннями, то Синюха відділяла землі Війська Запорозького спочатку від решти територій Речі Посполитої, а з середини ХVII століття - від польських володінь.
«Територія майбутнього Первомайська опинилась У зоні сходження трьох держав, між якими взаємні претензії, сутички та навіть військові протистояння були постійними. Особливо небезпечними були татарські набіги. Тому для захисту запорозьких земель від нападів небезпечних сусідів у гирлі Синюхи, поблизу польського та турецького кордонів, козаками під керівництвом Степана Подстрєльного було засновано укріплення, яке отримало назву Орлик – від місцевого урочища Татар-Орель. Воно було збудовано у формі восьмикутника і мало площу біля 10 гектарів. Поряд виникла козацька слобода під тією ж назвою, мешканці якої займалися різноманітними промислами, торгівлею», - розповідає відомий миколаївський краєзнавець, лауреат премії імені Аркаса, автор низки видань про рідний край Октябрина Ковальова.
![]()
За її словами, у 1694 році відбулася масштабна реконструкція цього укріплення, а роботи проводилися під керівництвом Генерального писаря Війська Запорозького Пилипа Орлика. У середині ХVIII сторіччя укріплення Орлика укотре реконструюється, а прилегла слобода переростає у містечко. Під час чергової російсько-турецької війни Орлик зазнає руйнувань. Його відбудовують, але вже під назвою «Єкатеринин шанець». А в 1881 році воно отримує нову назву за тодішньою модою - Ольвіополь.
ВІД ГАЙДАМАЧЧИНИ - ДО СЕЛЯНСЬКИХ ПОВСТАНЬНе можна не згадати і про поселення, що існували на протилежних берегах Синюхи та Південного Бугу. Навпроти Орлика, на правому березі Південного Бугу, у 1750 році виникло поселення Голта, яке у 1762 році офіційно стає ханською слободою.
Практично одночасно у тому ж таки 1750 році на лівому березі Південного Бугу, біля переправи польський землевласник Потоцький збудував укріплення і прикордонну заставу. Поряд відразу з’явилось цивільне поселення. Тут виник великий ярмарок. Це був Богопіль – третя частина сучасного Первомайська.
Історія цієї місцини тісно пов’язана з гайдамаччиною. Зокрема, тут під час Коліївщини (козацько-селянське національно-визвольне повстання в Правобережній Україні у 1768-1769 роках), діяли загони відомого ватажка гайдамаків Максима Залізняка.
Та й після розгрому Коліївського повстання терени сучасної Первомайщини продовжували залишатися одним із центрів гайдамацького руху. З цього приводу відомий український вчений Агатангел Кримський у своїй книзі «Історія Туреччини та її письменства» писав: «Коли Російська Імперія зрадницьки знищила Запорізьку Січ, рештки козацького війська відійшли в район Бузьких порогів і ще протягом майже двох десятиліть чинили збройний опір інтервентам і колонізаторам».
Добрий військовий вишкіл, підтримка населення, чудове знання місцевості, близькість тогочасного кордону Туреччини робили гайдамаків небезпечним противником навіть для великих загонів російських військ. «Недарма один з тутешніх ватажків Андрій Мамай став легендою, перетворившись згодом на улюблений героїчний персонаж в українському фольклорі», - каже Ковальова.
![]()
Не менш драматичні події тут відбувалися і в 1920-х роках. Тоді цими землями кілька разів пройшли ворожі армії. У 1919 році місто захопили московитські більшовики. Ревком розпочав націоналізацію підприємств, перерозподіл землі, а заодно - грабіж і утиски селян. Тоді ж Голта, Богопіль і Ольвіополь були об’єднані в одне місто, якому дали «ідеологічно правильну назву» - Первомайськ.
Ось як про це розповідає методист Первомайської міської централізованої бібліотечної системи, кандидат історичних наук Оксана Дорошенко: «Утверджувати владу Рад було значно простіше в одному населеному пункті, ніж у трьох, які до того ж належали до різних повітів і губерній. Тому об’єднання поселень в одне місто було раціональним політичним рішенням. Григорій Петровський приїхав у Голту і 6 липня 1919 року провів спільне засідання виконкомів Богополя, Ольвіополя і Голти, на якому головував. Ревкоми розглядали питання про об’єднання трьох населених пунктів в одне місто «Первомайск». Петровський виніс відповідну резолюцію, яку прийняла більшість».
Але перші роки радянської влади видалися для Первомайська важкими. Селянське населення ніяк не хотіло миритися з більшовицькими підходами. Як наслідок, у 1920 - 1922 роках тут спалахує «Селянська революція». Придушуючи її, більшовицькі війська провели кілька каральних акцій і запровадили червоний терор. Уже тоді радянська влада випробувала на селянах свою чи не найпотужнішу зброю – голод.
Вдавалися більшовики і до індивідуального терору. Одним із його прикладів може бути доля видатного українського вченого, історика, правника, діяча національного визвольного руху, академіка Всеукраїнської академії наук Михайла Слабченка, для якого Первомайськ став останнім притулком. Слабченко був справжнім патріотом України. Спочатку його за це двічі арештовувала денікінська контррозвідка, а пізніше ЧК-НКВС. Він пройшов табори ГУЛАГу, і загинув у 1952 році, зацькований радянськими партійними діячами.
ПОВЕРНЕННЯ ІСТОРИЧНОЇ НАЗВИНевдовзі після отримання Україною незалежності у Первомайську почали ставити питання про поверненню місту історичної назви. Так, ще у далекому 1995 році громадські активісти, представники політсил та міські депутати з цього приводу написали відкритого листа тодішньому Президенту України Леоніду Кучмі. У ньому вони запропонували повернути місту історичну назву – Орлик та докладно обґрунтували свою позицію. Та, на жаль, це звернення залишилося без відповіді.
Пройшла повз місто і декомунізація 2016 року. Адже за законом воно, начебто, не підпадало під перейменування. Багатьох це влаштовувало, хоча активісти намагалися порушити це питання і винести на суд громадськості. Знову повернулися до нього вже у цьому році. Голова Миколаївської ОДА Олексій Савченко у День Соборності України закликав мерів Первомайська, Южноукраїнська та Вознесенська разом із громадою розглянути можливість повернення містам їх історичних назв.
![]()
У Первомайську створили робочу групу «з виявлення можливих історичних назв міста».
«З логічної точки зору, серед претендентів на перейменування залишаються три історичні назви поселень, з яких і складається нинішній Первомайськ. Тут слід зазначити, що зі скасуванням Січі - за характерною для другої половини XVIII ст. урядовою модою Російської імперії - одна з них, Орлик (пізніше Орликівський шанець), була змінена на «античну назву» Ольвіополь. Ця назва для незалежної України навряд чи може бути прийнятною. Адже до античних поселень вона ніякого стосунку не мала. А особливо, враховуючи нинішній військовий конфлікт на Сході України та окупацію Росією Криму», - ділиться своїми міркуваннями відомий миколаївський краєзнавець Олександр Шарафанов.
Чи можна давати місту турецьку назву Голта? Цілком, вже хоча б тому, що їй 250 років. Не менше прав і у «польської» частини - Богопіль. Але чи не природно було б повернути місту саме українську назву - Орлик? Хіба цього не вимагає історична справедливість?
Тут доречно пояснити джерела її походження. «Більшість фахівців вважає, що назва укріплення і поселення Орлик спочатку пішла від сусіднього урочища Татар-Орель. Друга частина цієї татарської назви була співзвучна з прізвищем популярного серед козаків генерального писаря Пилипа Орлика, з ініціативи та під орудою якого і відбувалася перебудова укріплення. Згодом назва скоротилася і набула форми Орлик. У такому варіанті вона міцно закріпилася в народній пам’яті, бо була вмотивованою і добре зрозумілою для народу завдяки реальному факту - участі Орлика у будівництві укріплення», - впевнений Шарафанов. І тут же додає, що згодом назва Орлик була підкріплена і автором «Історії Русів», яка побачила світ 200 років тому.
Пилип Орлик - добре відома постать в української історії. Він був військовим діячем, здібним дипломатом, автором «Конституції прав і свобод Війська Запорозького», сподвижником Івана Мазепи, а після смерті того - гетьманом у вигнанні.
«Пилип Орлик прагнув зробити Україну вільною. При цьому шукаючи підтримки у різних держав, він, водночас, намагався організувати власну українську військову силу. З роками, попри невдачі, він став ідеологом створення у Європі антиросійської коаліції. Ця його позиція базувалася на розумінні того, яку загрозу для України несе Російська імперія», - розповідає Шарафанов.
Працюючи над створенням антиросійської коаліції, Орлик провів багато часу у Німеччині, Швеції, Туреччині. З ним перебувала і його родина. «Син Пилипа Орлика – Григор, поступив на службу до французького короля. Незабаром отримав титул графа де Лазіскі і посаду командира полку «синіх шведів». З часом він стає кавалером кількох французьких, шведських і польських орденів. А згодом вдячні французи назвали на його честь міжнародний аеропорт Орлі (чимало істориків вважають цю версію непідтвердженою, - ред.)», - розповідає краєзнавець Олександр Добровольський.
![]()
Попри те, що історію з походженням назви французького аеропорту “Орлі” від імені Григора Орлика чимало дослідників як українських, так і французьких вважають непідтвердженою і навіть міфічною (за “академічною” версією аеропорт названо іменем комуни Орлі, де він і розташований, а саму комуну названо на честь римського роду Авреліїв, що володіли тут віллою), усе ж відчуйте, як кажуть, різницю. Заслуги сина видатного українця Григора Орлика перед Францією увіковічнилися, нехай не в назві, а в посадах і орденах. А Пилип Орлик, який так багато зробив для України, наразі лише претендує на те, щоб його ім'я носило одне з міст.
Варто зауважити, що не всі мешканці Первомайська наразі поділяють думку про те, що місто треба перейменовувати. Воно й не дивно, якщо згадати, як два роки тому на Миколаївщині важко проходила декомунізація. Багато місцевих органів влади відсторонилися від цього процесу і віддали перейменування вулиць і населених пунктів на відкуп тодішнього голови облдержадміністрації Вадима Мерікова. І тільки завдяки його проукраїнській позиції цей процес в області завершився відносно нормально.
Нині робоча група при міськраді пропонує винести на громадське обговорення три назви щодо перейменування Первомайська: Ольвіопіль, Орлик і Першотравенськ. Остаточне рішення мають прийняти мешканці, але коли це станеться, наразі невідомо. Місцева влада особливо не поспішає, а в голови Миколаївської ОДА, який «підштовхнув» цей процес, зараз інші турботи.
ЧИ СТАНЕ ПЕРВОМАЙСЬК ТУРИСТИЧНОЮ МЕККОЮ?Але Первомайськ вабить не лише своїм історичним минулим. У нього досить цікава і сучасність. Він, зокрема, знаний своїми легендарними особистостями. У цьому місті народився відомий український поет і письменник, шістдесятник, актор, кінорежисер, сценарист Микола Вінграновський.
Тут побачив світ Народний художник України, лауреат держпремій ім. Т.Шевченка та ім. В.Стуса Андрій Антонюк. Його персональні виставки і окремі роботи експонувалися в Чехії, Болгарії, Польщі, Іспанії, КНР, Канаді, США, Ізраїлі, Японії, Франції, Англії та інших країнах. Його твори зберігаються у провідних музеях України та Мадридській галереї.
З 1931 року і до своєї смерті в Первомайську мешкала відома українська актриса та співачка Єфросинія Зарницька. Вона зіграла значну роль в становленні Первомайського народного театру.
Родом звідси і відомий полярний льотчик, дослідник Антарктиди і Арктики Іван Черевичний.
Сьогоднішній Первомайськ не може похвалитися потужним промисловим комплексом. Тутешні заводи наразі перебувають не в найкращому економічному стані. Але тут є кілька відомих на всю Україну і далеко за її межами підприємств. Зокрема, це ТДВ "Первомайськдизельмаш", який був заснований ще в 1875 році на базі майстерень з виробництва землеробських знарядь підприємцем Фрідріхом Гейне. Він є основним виробником в Україні середньооборотних суднових дизелів і дизель-генераторів, стаціонарних дизель-електричних і когенераційних установок.
![]()
Ще одне підприємство - ВАТ «Завод Фрегат» - один із найбільших в країні виробників техніки для сільського господарства, харчової та переробної промисловості, виробів суднового машинобудування і гідравліки.
ЗАТ „Первомайський молочноконсервний комбінат" - одне із провідних підприємств в Україні з переробки молока. Воно спеціалізується на виробництві молочних консервів, масла, сирів та морозива. А головне, хто з нас хоч раз не пробував тутешнє згущене молоко в блакитній упаковці з симпатичним малюком на банці? Смакота! Щоправда, зараз схоже упакування почали використовувати й інші, не дуже добросовісні, виробники. Але первомайська «згущенка» досі вважається однією з найкращих в Україні.
Та найбільший потенціал для розвитку, вважають фахівці і громадськість, сьогодні у Первомайську має туристична галузь. Насамперед, тому, що неподалік - одне з найвизначніших туристичних місць не лише Миколаївщини, а й усієї країни. Це столиця «українського рафтингу» - Мигійські пороги. Тут збереглися унікальні природні комплекси, які ваблять туристів звідусіль. На Мигійських порогах проводяться міжнародні змагання з плавання на байдарках та рафтах, адже тутешня байдарочна траса посідає друге місце в Україні за складністю сплаву.
Також останніми роками неподалік Первомайська успішно розвиваються й інші напрями екстремальних розваг. Серед них роуп-джампінг, більш відомий під назвою «тарзанка», 500-метровий швидкісний спуск по круто нахиленому тросу (тролей).
![]()
Також тут працює єдиний в Україні музей ракетних військ стратегічного призначення, який заслуговує окремої розповіді про свої «експонати», що колись наводили жах на найпотужніші держави світу.
![]()
Отож місто могло би стати туристичною меккою, але для цього потрібно ще багато чого зробити. До прикладу, місцевий активіст, колишній військовий Олександр Войтов разом зі своїми однодумцями ініціює відкриття на найстаріших будівлях міста, які мають унікальну історію, меморіальних дощок. «У Чернівцях на багатьох будинках висять таблички, які розповідають, хто з видатних постатей там жив, його історію. У нас цього бракує. У Первомайську теж є цікаві з історичної точки зору будівлі. Перший крок у цьому напрямку вже зроблений. На старому будинку міськвиконкому встановлено табличку з написом про те, що тут в 1917 році відбувся парад українських частин, які перейшли на бік Центральної ради.
Крім того, виділено шматочок землі на березі Синюхи, де, за припущеннями, у 1768 році відбулася показова екзекуція гайдамацького ватажка Максима Залізняка. Тут активісти до 250-річчя Коліївщини хочуть встановити меморіальний знак», - розповідає Войтов.
І насамкінець. Навіть задля розвитку туристичного бізнесу цьому місту було б дуже непогано мати не штамповану назву радянської доби, а більш автентичну, пов’язану з історичною пам’яттю.
Алла Мірошниченко, Миколаїв
Фото Олександра Кремка та Сергія Голубєва
![Украинские борчихи выиграли 2 "золота", "серебро" и 4 "бронзы" на первенстве Европы](http://static.ukrinform.com/photos/2018_06/thumb_files/630_360_1529175913-7170.jpg "Украинские борчихи выиграли 2 "золота", "серебро" и 4 "бронзы" на первенстве Европы")
![Украинский школьник победил на "Олимпиаде гениев” в США](http://static.ukrinform.com/photos/2018_06/thumb_files/630_360_1529223689-4618.jpg "Украинский школьник победил на "Олимпиаде гениев” в США")
