Сьогодні – другий день Великодніх свят – Обливаний понеділок.
В Україні обливати когось або самого себе водою у Великодній понеділок – стародавній звичай, пов’язаний із весняним очищенням водою.
У християн східного обряду настала Світла седмиця - так називається тиждень після Великодня. У цей період, особливо в перший, другий і третій день Великодніх свят, годилося бути ситим, добре одягненим і мати при собі гроші.
Другий день Великодніх свят називався Волочильним, Обливальним, Поливаним або Водяним понеділком.
У понеділок після Великодня українці ходили по гостях, тобто «волочилися», звідси й назва - «Волочильний понеділок». На другий день Великодня в Україні існує традиція обмінюватися писанками або крашанками, зичити всіляких гараздів. При зустрічі люди христосувалися.
Звичай поливання водою сягає корінням ще доби язичництва. Подібні дії вважалися очисними, так само як і на Водохреща, Чистий четвер чи на Купала. Коли рано-вранці до криниць чи до річки приходили дівчата, на них уже чатували парубки й обливали водою.
Як відомо, в давні часи вважалося, що вода і вогонь мали чарівні властивості: проганяли злі сили, надавали родючість матері-землі, а людини - здоров’я і добробут. Тому у циклі Сонячних свят на початку кожної пори року цим стихіям віддавалась особлива пошана. Отже, на початку весни – а весна починалась після весняного рівнодення, був ритуал обливання водою. Коли на весні дівчина і хлопець будуть облиті водою – влітку будуть дощі, буде врожай, а «обливані» будуть цілу весну й літо чисті, здорові, сильні.
З цим обрядом, особливо в західних областях України, пов’язана ще одна дія: дівчина, яку хлопець облив водою, мала подарувати йому писанку.
В Україні обливати когось або самого себе водою у Великодній понеділок – стародавній звичай, пов’язаний із весняним очищенням водою.
У християн східного обряду настала Світла седмиця - так називається тиждень після Великодня. У цей період, особливо в перший, другий і третій день Великодніх свят, годилося бути ситим, добре одягненим і мати при собі гроші.
Другий день Великодніх свят називався Волочильним, Обливальним, Поливаним або Водяним понеділком.
У понеділок після Великодня українці ходили по гостях, тобто «волочилися», звідси й назва - «Волочильний понеділок». На другий день Великодня в Україні існує традиція обмінюватися писанками або крашанками, зичити всіляких гараздів. При зустрічі люди христосувалися.
Звичай поливання водою сягає корінням ще доби язичництва. Подібні дії вважалися очисними, так само як і на Водохреща, Чистий четвер чи на Купала. Коли рано-вранці до криниць чи до річки приходили дівчата, на них уже чатували парубки й обливали водою.
Як відомо, в давні часи вважалося, що вода і вогонь мали чарівні властивості: проганяли злі сили, надавали родючість матері-землі, а людини - здоров’я і добробут. Тому у циклі Сонячних свят на початку кожної пори року цим стихіям віддавалась особлива пошана. Отже, на початку весни – а весна починалась після весняного рівнодення, був ритуал обливання водою. Коли на весні дівчина і хлопець будуть облиті водою – влітку будуть дощі, буде врожай, а «обливані» будуть цілу весну й літо чисті, здорові, сильні.
З цим обрядом, особливо в західних областях України, пов’язана ще одна дія: дівчина, яку хлопець облив водою, мала подарувати йому писанку.